Африка
Географічне положення
Загальні відомості:
S=29,22 млн. кв. км без островів
S=30,32 млн.кв. км з островами
Довжина берегової лінії- 30,5 тис.км
Висота: середня- 750 м
Максимальна - 5895 м, вулкан Кіліманджаро
Мінімальна - 153 м, озеро Ассаль
Населення- 720 млн.человек ( 1995 р.)
S=30,32 млн.кв. км з островами
Довжина берегової лінії- 30,5 тис.км
Висота: середня- 750 м
Максимальна - 5895 м, вулкан Кіліманджаро
Мінімальна - 153 м, озеро Ассаль
Населення- 720 млн.человек ( 1995 р.)
Африка — другий за розмірами материк світу (площа 29,2 млн кв. км, з островами — 30,3 млн кв. км). На заході Африку омиває Атлантичний океан, на півночі — Середземне море, на північному сході — Червоне море, на сході — Індійський океан. Береги розчленовані слабко; найбільша затока — Ґвінейська, найбільший півострів Сомалі.
Крайні точки:
Північна – мис Рас-Енгела (35º пн. ш., 10º сх. д.)
Південна – мис Агульяс (34º пд. ш., 19º сх.д.)
Західна – мис Альмаді (13º пн.ш., 16º зх.д.)
Східна – мис Рас-Гафун (10º пн. ш., 52 º сх. д.)
Північна – мис Рас-Енгела (35º пн. ш., 10º сх. д.)
Південна – мис Агульяс (34º пд. ш., 19º сх.д.)
Західна – мис Альмаді (13º пн.ш., 16º зх.д.)
Східна – мис Рас-Гафун (10º пн. ш., 52 º сх. д.)
Є підстави вважати, що людство зародилося саме в Африці і саме звідти воно поширилося потім по всьому світу. Розвинена й багато в чому загадкова цивілізація склалася в Єгипті, правителі якого посилали експедиції з дослідницькими і торговими цілями на південь по Нілу й уздовж африканського узбережжя до Червоного моря. Довгий час Африка була центром работоргівлі. У найзахіднішої точки Африки, напротив Дакара, сучасної столиці Сенегалу, розташований острів Горе. У далекому минулому цей острів був базою піратів і работорговців. Тут «живий товар» через «ворота без повернення» вивозили і вантажили на вітрильники, що йшли в далеку Америку. Сумний плач і кайдановий дзвін стихли тільки у середині XIX ст., коли було заборонено рабство у Французькій Африці. Работоргівля тривала з XV століття до середини XIX ст. і забрала мільйони людських життів.
Африка приблизно навпіл ділиться екватором, тобто одна частина площі знаходиться в Північній півкулі, інша – в Південній; це впливає на багато природних чинників. Є велика Гвінейська затока, один великий півострів — Сомалі, один великий острів – Мадагаскар, відокремлений від материка Мозамбіцькою протокою. На північному сході материк омиває витягнуте, вузьке Червоне море, затиснуте між Африкою та Аравією з великою кількістю коралових островів.
У минулому Африка відокремилася від Аравійського півострова Євразія потужним тектонічним розломом (грабеном), протяжність якого становила приблизно 2000 км, а глибина — 1000 км. Саме в цьому грабені утворилося Червоне море, береги якого поступово розширюються, бо материки повільно розходяться. Червоне море — найтепліше і найсолоніше з усіх морів. Висока солоність води пояснюється інтенсивним випаровуванням в умовах тропічного пустельного клімату.
Африка лежить у Північній і Південній півкулях і майже посередині перетинається екватором. Для скорочення шляху при плаванні з Середземного моря в Індійський океан в 1859 – 1863 рр. був проритий Суецький канал. Перші відомості про Північну Африку згадуються в Древній Греції й Фінікії. Португальці раніше інших європейських народів дізналися і освоїли західну частину Африки. Вже в XIV ст. португальські купці вели торгівлю у північно-західних берегів Африки. (Згадуємо перші подорожі португальців.) Дуже повільно, але вірно вони просувалися на південь уздовж берега материка. У 1486 р. Бартоломеу Діаш досяг мису Доброї Надії. Він наніс на карту 2,5 тис. км берегової лінії. Великі внесок в «відкритті» нових земель в Африці приписується і португальському принцові Генріху Мореплавцеві (XV ст.), хоча сам він ніколи не плавав, а тільки організовував експедиції, переслідуючи корисливі цілі. Він почав торгівлю рабами, яких спочатку продавали в портах Португалії, а потім почали перевозити і продавати в Америку. Африканці стали боятися португальців. При наближенні їх кораблів нестримно втікали вглиб материка. Португальці, остерігаючись поглиблюватися в материк, все далі й далі йшли уздовж берега.
Вважають, що слово «Африка» походить від назви берберського племені афригії, яке жило на півночі материка. Згодом назва поширилася на весь материк.
Канарські острови
Канарські острови у буквальному перекладі «собачі», з латинської мови «каніс» – собака. За словами давньоримського вченого Плінія Старшого на одному з островів водились дуже великі собаки.
Канари – це архіпелаг із семи островів вулканічного походження. Належать острови Іспанії і є однією з автономних областей цієї країни.
Найбільший острів – Тенеріфе. До приходу європейців острови були заселені племенами гуапачів. Вони займались скотарством і землеробством. Замість одягу використовували хутро звірів. Муміфіцировали своїх вождів. Залишили після себе піраміди Гуімар – дивний пам’ятник архітектури.
Першими Канарських островів у 12 столітті досягли арабські мореплавці. Французи вперше висадилися на острови в 1334 році. Португальці також претендували на ці острови, але в 1479 році все ж таки признали їх володінням Іспанії. Клімат Канарських островів теплий, в міру вологий, переважає сонячна безхмарна погода. Природа вражає своєю красою. Це гірська місцевість, вкрита зеленими лісами. На заселених островах багато закладів для розваг, відпочинку, це – рай для туристів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.