Африка

Населення, політична карта та господарство

Африку вважають «батьківщиною людства», адже на її території виявлено найдавніші кам’яні знаряддя праці, які були виготовлені приблизно 2 млн років тому. Це перше свідчення існування роду Homo — людини. Із плином часу кількість людей збільшувалась, вони розселялися — спочатку на території материка, а потім і за його межі. Вплив при­родного середовища та міграційні потоки зумовили формування різних етнічних груп та народів. Саме тому населення Аф­рики різноманітне й складається з представників трьох найбільших рас: негроїдної, євро­пеоїдної, монголоїдної. Представники негроїдної раси мешкають на більшій частині материка від південної межі Сахари до півдня материка, монголоїди — на острові Ма­да­ґаскар та у Східній Африці, європеоїди — на півночі материка до південної межі Сахари та на півдні.

Назва раси	Народи	Місце проживання	Характерні риси
1.    Європеоїдна раса	Алжирці, марокканці, єгиптяни, бербери	Північна Африка	Засмагла шкіра, темне забарвлення волосся і очей, подовжений череп, вузький ніс і овальне обличчя
2. Екваторіальная раса (негроїдна)	Тутсі, нілоти, масаї, пігмеї	Савани в північній частині материка Зона екваторіальних лісів	Дуже темна, майже чорна шкіра, зростання 180-200 см Шкіра менш темна, губи тонкі, ніс широкий, кремезні, малорослі (150 см)
3. Монголоїдна	Бушмени, готтентоти	Напівпустелі, пустелі	Жовтувато-коричневий колір шкіри, широке плоське обличчя
4. Перехідна раса	Ефіопи Малагасійці	о. Мадагаскар	Більше світла, але з червонуватим відтінком шкіра Змішання монголоїдної та негроїдної рас

Відомо, що на планеті Земля живуть люди з різним кольором шкіри: чорношкірі, жовтолиці, блідолиці. А ось туарегів, що населяють Нігер, називають «синіми людьми пустелі». Їх святковий одяг кольору індиго під яскравими променями сонця відкидає сині відблиски на смагляву шкіру, а нестійка фарба вбирається в неї. На кордоні Уганди і Судану живуть ізольовані від зовнішнього світу племена карамоджонгів, які відносяться до групи нілотів, найвищих людей планети. Середній зріст жінок, які набагато нижче чоловіків, досягає 190 см. Ці африканські гулівери є й самими темношкірими.

Сучасне населення Африки складає близько 890 млн осіб і ця цифра щороку збільшується в середньому на 3 %. Народжуваність — одна з найвищих у світі; тривалість життя — найкоротша (не перевищує 50 років).

Населення Африки розміщене нерівномірно. Величезні площі пустель майже безлюдні; рідко заселена також частина екваторіальних лісів. Водночас одним із найбільш густо засе­лених районів Африки і всього світу (до 1000 осіб/кв.км) є долина Нілу — давній осере­док активної ­діяльності людини. Підвищена густота населення притаманна також новим індустріальним центрам Південної Аф­рики.

Велика кількість населення та низький рівень розвитку країн Африки зумовлюють наявність найгострішої проблеми континенту — голоду. На материку виробляється лише 65 % необхідної кількості продуктів харчування. Ситуація ускладнюється швидкими темпами зростання кількості населення, міждержавними та етнічними конфліктами. Головна причина екологічних проблем Африки також пов’язана з економічною відсталістю багатьох країн. Так, погіршання природних умов (наступ пустелі на савану, скорочення площ лісів тощо) зумовлене нераціональним їх використанням, бо рівень економічного розвитку не дозволяє впроваджувати сучасні ресурсозберігаючі технології. Отже, розв’язання проблем африканського континенту полягає у підвищенні рівня економічного розвитку країн, застосуванні досягнень науково-технічного прогресу.

На сучасній політичній карті материка налічується 53 незалежні держави. 

Більшість африканських країн сьогодні економічно відсталі, адже недавно майже всі вони були колоніями. До економічно розвинутих належить лише Південна Африка (43,5 млн осіб, столиця Преторія). У Північній Африці важливу роль у політичному житті відіграє Єгипет (близько 70 млн осіб, столиця Каїр). Серед інших країн виділяються Замбія (столиця Лу­сака), Ніґерія (Абуджа), Алжир (Алжир), Марокко (Рабат), Судан (Хартум).

Але розселення людей на континенті дуже нерівномірне – у долині річки Ніл щільність населення складає 1500 осіб на кв. км, тоді як у Сахарі – менше 1 особи на кв. км . Велика щільність населення й на узбережжях річок, морів та озер.

За природними умовами та складом населення Африку можна розділити на чотири частини: Північну, Західну і Центральну, Східну, Південну. На сучасній політичній карті Африки виділяють 53 країни.

Давайте проведемо невеличку екскурсію містами та країнами Африки:

Стародавнє місто Північної Африки Каїр називають «містом мертвих», так як майже третину східного Каїра займають стародавні кладовища. Тут в склепах, середньовічних гробницях і мавзолеях міцно оселилася міська біднота та інші мігранти. У «місті мертвих» з'явилися водопровід, магазини, школи, проведено електричество. Відсутність плати за проживання стримує переїзд в новобудови за розпорядженням влади.

Держава Гана, розташована в Західній Африці, має друге ім'я «Золотий берег». Досить пройти сильному дощу, щоби то там, то тут засвітилися відблисками оголені крупиці золота. Їх інколи знаходять навіть на ґрунтових вулицях селищ і міст. Для отримання золота старателі застосовують метод ртутної амальгамації, що веде до зараження ґрунту.

Цю східно-африканську країну, Руанду, називають краєм тисячі пагорбів і семи вулканів. У Руанді працьовитість вбирається з молоком матері. Страда триває цілий рік, і хліборобу розслаблятися не можна, – інакше не зібрати два врожаї на рік. Ось чому наслідувати ящірці, гріється вдень на сонці, – значить покрити себе ганьбою, уславитися ледарем.

У Ботсвані поширений дорожній знак – блакитний трикутник з білим символом корови, так як після алмазів худоба – це головне багатство країни. У сучасній Ботсвані корів більше, ніж людей.

А от у Зімбабве існує інший дорожній знак: «Обережно! Крокодили!». Він попереджає туристів і місцевих жителів про напад крокодилів, що живуть в річці Замбезі та озері Кариби. Зараз чисельність зубастих монстрів – амфібій перевищує два мільйони, що стало справжньою загрозою туристичному бізнесу.