Австралія 

Населення, політична карта та господарство 

Уся територія Австралії зайнята єдиною країною, що не має суходільних кордонів. Офіційна назва — Австралійський Союз (загальна площа 7,7 млн кв. км, столиця — Канберра). На території Австралій­ського Союзу, який складають 6 штатів і 2 території, живе понад 19 млн осіб, більшість із яких (96 %) — англо-австралійці, тобто вихідці з Великої Британії та Ірландії. До складу країни входять також багато невеликих островів, серед яких Норфолк і Лорд-Хау в Тихому океані, Кокосові острови в Індійському та інші. Найближчими сусідніми країнами є Індонезія, Східний Тимор і Папуа-Нова Гвінея на півночі, Соломонові острови, Вануату і Нова Каледонія на північному сході і Нова Зеландія на південному сході. Корінних мешканців дуже мало (близько 2 %). Решта — переселенці з інших країн (італійці, греки, німці, китайці, українці). Населення розміщене нерівномірно, переважна більшість (85 %) мешкає у містах.

Людина вперше на материку з'явився в Австралії близько 40 тисяч років тому. Більшість вчених вважають, що прийшов він на материк і Південно-Східної Азії. У вигляді аборигенів поєднуються риси двох великих рас – екваторіальної та європеоїдної. До приходу європейців корінні жителі материка перебували на рівні кам'яного віку, займалися полюванням і збиранням, не знали ні скотарства, ні землеробства. Колонізація материка супроводжувалася безжальним винищенням корінного населення. 

Сьогодні аборигени стали юридично рівноправними громадянами своєї країни. Важливо, що аборигени перестали вимирати і їх чисельність продовжує зростати.

Після відкриття континенту нідерландськими дослідниками у 1606 році, на східну частину Австралії у 1770 році висадилася експедиція Великобританії і поступово заселила, головно шляхом виселення злочинців, колонію Новий Південний Уельс. Населення стабільно зростало протягом наступних десятиліть, континент був краще досліджений і згодом було утворено ще 5 самоврядних колоній.

1 січня 1901 року шість колоній стали федерацією, і таким чином було утворено Австралійський Союз. З того часу Австралія зберегла стійку ліберальну демократичну політичну систему і входить до Співдружності націй. Австралійський Союз за площею території посідає 6-е місце серед країн світу. Австралія має багаті, але ще не цілком досліджені природні ресурси. Близько 60% населення сконцентровано у найбільших містах країни та їх агломераціях: Сіднею, Мельбурну, Брізбену, Перту та Аделаїди. Столиця країни — місто Канберра, розташоване у Австралійській столичній території. Близько 57% населення Австралії проживає у штатах Вікторія або Новому Південний Уельс, 79% - у східних штатах країни. Промисловість Австралійського Союзу розвинена, більшість інвестованого капіталу припадає на Велику Британію та США, але останнім часом головні позиції у деяких галузях промисловості (наприклад гірничовидобувній) захопила Японія. Саме завдяки іноземним інвестиціям розвивається кольорова металургія (виплавка алюмінію та міді). Високий рівень розвитку мають також машинобудівна, кам’я­новугільна, хімічна та харчова промис­ловість, енергетика, чорна металургія.

Розвинутим є також сільське господарство. Переважна частина площі сільськогосподарських угідь (65 %) належить землевласникам, решта є державною власністю. Провідна галузь сільського господарства — тваринництво, що спеціалізується на вівчарстві. Великі природні пасовища, де вівці пасуться весь рік, обумовили цю спеціалізацію з самого початку колонізації Австралії. Країна забезпечує половину світового експорту вовни. Розводять також велику рогату худобу, свиней. Основною культурою рослинництва є пшениця. Сприятливі кліматичні умови дозволяють отримувати високі врожаї фруктів і овочів, технічних культур (насамперед тютюну та цукрової тростини), винограду.

Багата і розвинена країна Австралія нині 13-та найбільша економіка світу. Австралія займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров'я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав. Австралія — член міжнародних організацій ООН, Співдружності Націй, Тихоокеанського пакту безпеки (ANZUS), Організації економічного співробітництва та розвитку, Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва, Форуму тихоокеанських островів та Світової організації торгівлі.