воскресенье, 26 мая 2013 г.

Водні ресурси світу

Водні ресурси — це всі води гідросфери, тобто води рік, озер, каналів, водоймищ, морів й океанів, підземні води, ґрунтова волога, вода (льоди) гірських і полярних льодовиків, водяні пари атмосфери.
У поняття «водні ресурси» входять і самі водні об'єкти — ріки, озера, моря, оскільки для деяких цілей (судноплавство, гідроенергетика, рибне господарство, відпочинок і туризм) вони використовуються без вилучення з них води.
За швидкістю відновлення природні води підрозділяються на повільно поновлювані (вікові або статичні запаси) і щорічно поновлювані. Озерні, глибинні підземні, льодовикові води поновлюються надзвичайно повільно, протягом сотень і тисяч років. Найбільш динамічними в сенсі відновлення є річкові води. При відносно невеликому їх обсязі вони в природних умовах поновлюються кожні 20 діб, а з урахуванням їх регулювання шляхом створення водосховищ, як правило, протягом одного року. На другому місці по інтенсивності відновлення стоять підземні води верхніх гідрогеологічних поверхів, які до того ж відрізняються високою якістю і високою захищеністю від забруднень.
Водні ресурси оцінюються обсягом середньорічного стоку річок. Потенційні експлуатаційні запаси підземних вод можуть бути оцінені за величиною мінімального стоку річок території, коли вони живляться виключно підземними водами. 
Кількість водних ресурсів тій чи іншій території визначається структурою водного балансу. Для середньобагаторічного періоду, коли акумуляція вод в різних єдностях (підземних горизонтах, озерах, болотах, ґрунтові води тощо) може бути прийнята незмінною, водний баланс складається з прибуткової частини і двох витратних. Як прибуткові виступають атмосферні опади, а витратні — сумарне випаровування і річкового стоку.
Загальні запаси близько 1454,3 млн куб. км (з них менше 2 % — прісні води, а доступні для використання 0,3 %).
 
Використання водних ресурсів може здійснюватися як з вилученням їх з природного джерела (промислове, іригаційне, господарсько питне й інше водоспоживання), так і без вилучення (водовідведення, водний транспорт, рекреація та ін.) У першому випадку експлуатаційними є тільки частина водних ресурсів. Вони відповідають мінімальній середньомісячній витраті річок з ймовірністю появи один раз в 20 років. У другому випадку експлуатаційними є всі водні ресурси.
Водні ресурси використовують для водокористування і водоспоживання в різних галузях промисловості, сільського господарства, енергетики, судноплавства, побуту. Широко використовують водні ресурси при переробці корисних копалин, зокрема їх збагаченні так званими мокрими способами. 

Найбільшими споживачами води є сільське господарство, промисловість, комунальне господарство. Сільське господарство використовує майже 70 % загального споживання води, причому більша частина цього об’єму незворотно втрачається під час зрошення. Промисловість забирає понад 1/5 води. Найбільш водомісткими галузями є целюлозно-паперова, хімічна і металургійна промисловість. Прісні води становлять близько 2,5 % об’ єму гідросфери. Але людина може використовувати лише її незначну частину. Недоступними для застосування на сучасному етапі залишаються води льодовиків (69 % прісної води), більшість підземних вод (30 %), боліт, а також вод, що містяться в ґрунті та в живих істотах. Реально придатними для освоєння визнаються води річок і прісних озер. Одним з дієвих способів подолання регіонального дефіциту води є перерозподіл річкового стоку за допомогою спорудження каналів та водосховищ. Проте цей шлях має й свої недоліки: застій та цвітіння води, руйнування берегів, затоплення орних земель, підвищення рівня ґрунтових вод тощо.



За показником річкового стоку світовими лідерами постають Азія, Латинська й Північна Америка. Водні ресурси належать до відновлюваних в процесі кругообігу.
Виснаження водних ресурсів в результаті втрати їх якості є більшою загрозою ніж їх кількісне виснаження (1 куб. м неочищених стічних вод забруднює і робить непридатними 40-50 куб. м природної річкової води).
Забруднення багатьох водних об'єктів суші (особливо в країнах Західної Європи і Північної Америки) і вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно в океан потрапляє (млн т): 0,2 — 0,5 отрутохімікатів; 0,1 — хлорорганічних пестицидів; 5 — 11 — нафти і інших вуглеводнів; 10 — хімічних добрив; 6 — фосфорних сполук; 0,004 — ртуті; 0,2 — свинцю; 0,0005 — кадмію; 0,38 — міді; 0,44 — марганцю; 0,37 — цинку; 1000 — твердих відходів; 6,5 — 50 — твердого сміття; 6,4 — пластмас. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 — 3 % площі. Найбільш забруднені нафтою Північне і Карибське моря, Перська затока, а також прилеглі до Африки і Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.

Цілеспрямоване комплексне управління водними ресурсами можливе на основі системи екологічних, водногосподарських, правових та організаційних заходів, відоме назвою сталого водокористування, головним завданням якого є координація інтересів водокористувачів, які часто суперечливі, та охорона вод.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.