ДПА: Машинобудування

Машинобудівний комплекс — сукупність галузей промисловості, що виготовляють машини й устаткування для всіх галузей і ланок народного господарства.

Особливості галузі: наукоємність, трудомісткість, металомісткість, кооперація.

Машинобудування — надзвичайно складна галузь, що поділяється на кілька десятків галузей і виробництв. Розвиток машинобудування є показником технічного рівня країни.

Важке машинобудування, забезпечує різноманітним устаткуванням енергетику, металургійну, хімічну, гірничодобувну і будівельну промисловість. Роз­мі­щується в районах, де є метал і спо­живачі готової продукції, тобто у Донбасі (Гор­лівка, Краматорськ, Луганськ, Донецьк, Маріуполь) і Придніпров’ї (Дніпро­пет­ровськ, Кривий Ріг). Окремим великим центром цієї галузі є Харків.

Електротехнічна промисловість випускає продукцію для енергетичних систем: трансформатори, генератори, важке устаткування для електровозів, кабелі, електродвигуни, високовольтну апаратуру. Це виробництво орієнтується переважно на кваліфіковані трудові ресурси. Тому його основні центри (Запоріжжя, Харків, Київ, Одеса, До­нецьк, Бердянськ) розташовані на сході й у центрі країни.

Транспортне машинобудування є тру­­домістким, досить складним і вимагає посиленого кооперування. Найкращі умови для його розвитку на Сході й у центральній частині України.

Деякі види продукції цієї галузі малотранспортабельні (наприклад, суднобудування), а тому вони орієнтуються на споживача.

Найбільше значення для України мають:

• локомотивобудування — зосереджене у великих містах на сході (Лу­ганськ, Харків, Дніпропет­ровськ);

• вагонобудування (Кременчук, Дніп­ро­­дзер­жинськ,­ Стаха­нов, Марі­у­поль);

• суднобудування (Миколаїв, Херсон — морське, Київ — річкове);

• автомобілебудування — переважно у великих містах (Кременчук — вантажні, Запоріжжя — легкові, Львів — автобуси, Одеса — автокрани, Луцьк — вантажно-пасажирські малолітражні автомобілі, Мелі­то­поль, Харків — мотори, Київ, Львів, Харків — мотоцикли);

• літакобудування — у великих наукових центрах із численними трудовими ресурсами (Київ, Харків, За­поріжжя).

Верстато- та приладобудування — досить складні галузі, тому вони тяжіють до наукових центрів і районів, де є достатньо кваліфікованих трудових ресурсів. Через це більшість центрів цих галузей зосереджена на сході (Харків, Краматорськ, Сєверодонецьк), у По­дніпров’ї (Київ, Житомир, Дніпро­пет­ровськ, Черкаси). На заході таких центрів небагато (Львів, Івано-Франківськ).

Продукція сільськогосподарського машинобудування досить об’ємна, а тому малотранспортабельна. Через це воно орієнтується на споживача і найбільші його центри зосереджені в Лісостепу і Степу (Харків­ — трактори, Дніпро­петровськ — трактори і бу­рякозбиральні комбайни, Херсон — кукурудзо- і зерно­збиральні комбайни, Тернопіль — бурякозбиральні комбайни, Львів, Одеса, Умань — інша сільгосптехніка).

Подальший розвиток машинобудування країни потребує технічного переозброєння, реконструкції та переспеціалізації на основі технологій світового рівня, створення сучасних невеликих і середніх заводів з випуску конкурентоспроможної продукції для світового й внутрішнього ринків, зокрема товарів народного споживання.