Атмосферні опади та їх утворення 

Атмосферні опади — це вода у рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар, а також та, яка виділяється з повітря на земну поверхню чи предмети. Із хмар атмосферні опади випадають у вигляді дощу, снігу, крупи, граду, мряки, мокрого снігу, льодового дощу. З повітря виділяються на ґрунт і на наземні предмети роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, мряка. До атмосферних опадів належить також ожеледиця.

Хмари складаються з дуже дрібних краплинок води або кристалів льоду, що "плавають" у повітрі. Ці краплинки та кристалики такі малі, що під дією ваги лише повільно опускаються.

Коли хмарні краплі й кристали збільшуються і стають важчими, вони починають падати швидше, і з хмари випадає дощ або сніг. Основною умовою утворення опадів є одночасна наявність у повітрі твердої, рідкої чи газоподібної води, яка перебуває у змішаних хмарах. Крапельки в хмарах можуть зберігатися в рідкому стані й при температурі нижче 0° С, але частіше при низьких температурах утворюються кристалики льоду або сніжинки. При температурі від -7 до -18 °С  хмари складаються одночасно з льодових кристаликів і водяних крапель. Досягаючи розмірів  0,05 - 0,1 мм, краплинки води у хмарах не можуть більше перебувати у повітрі й падають на землю у вигляді атмосферних опадів. При від'ємних температурах водяні крапельки випаровують вологу, а льодові кристалики конденсують її. Збільшуючись, вони падають, приєднуючи до себе інші крапельки води, які приморожуються до кристалів. Зимою такі кристалики падають на земну поверхню у вигляді снігу або крупи, а літом внаслідок танення в нижніх шарах атмосфери — у вигляді дощових крапель різної величини (діаметром від 0,05 до 7 мм). Під час грози вони можуть випадати у вигляді граду. У теплу пору року можливе випадіння граду. У краплинно-рідких хмарах при позитивних або негативних, але близьких до 0°C температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або коалесценції хмарних елементів. В результаті цього може випадати дрібний дощ або мряка.

Орографічні опади

Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, розрізняють обложні атмосферні опади — помірної інтенсивності, але тривалі, із шарувато-дощових хмар, зливові — з купчасто-дощових хмар і мрячні — із шаруватих хмар.

Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори), — це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт та ін.; особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.

Вимірюються атмосферні опади дощомірами, опадомірами, плювіографами на метеорологічних станціях, а для великих площ — за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражається у мм шару води, що випала, а інтенсивність — у міліметрах на хвилину, годину, добу.
Атмосферні опади — одна з ланок кругообігу води на Землі.

Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства й багатьох інших галузей народного господарства. Все більшого значення набуває штучне викликання атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах прискорене їхнє укрупнення.

Розподіляються опади по поверхні Землі нерівномірно. З аналізу карт ізогієт (ліній рівних сум опадів) можна побачити, що на розміщення атмосферних опадів впливає два головних фактори:

Напрямок руху повітря. Більше всього опадів випадає там, де переважають висхідні рухи повітря, і менше — при спадних. Екваторіальна зона низького тиску (2000-3000 мм/рік і більше). Навітряні схили височин і гірських хребтів одержують більше атмосферних опадів, ніж підвітряні схили. Найвологіше місце на Землі, Черапунджі (близько 12 000 мм опадів на рік) знаходиться на навітряному схилі Гімалаїв на висоті близько 1300 м у Індії.

За інших рівних умов кількість опадів зменшується від низьких широт до високих.

Річну суму опадів необхідно розглядати у її співвідношенні з температурними умовами приземного повітря. Таким співвідношенням є коефіцієнт зволоження, визначений В.В. Докучаєвим, доопрацьований Г. Н. Висоцьким та Н. Н. Івановим: 

k = r/E, 

де k — коефіцієнт зволоження, r — сума опадів за визначений проміжок часу (рік, сезон, місяць), E — випаровуваність (максимально можливий випар при даних температурних умовах, не обмежений запасами вологи, звичайно з поверхні водойм). 

Там, де коефіцієнт зволоження більше одиниці (опади переважають над випаровуваністю), при достатній кількості тепла зростають ліси; де він менше одиниці (випаровуваність перевищує суму опадів) — панують лісостеп, степ і пустелі.

Опади в Україні

Для України характерно від 270–310 мм опадів в районі Сивашу до 1500–1800 (в окремі роки - до 2100) мм опадів для Карпатських гір. У Кримських горах кількість опадів теж сягає 1500 мм/рік. Кількість опадів (для України) зменшується у напрямку з Північного Заходу на Південний Схід.