Визначення напрямів на місцевості, плані та карті. Окомірна зйомка місцевості

Зорієнтуватися на місцевості означає визначити своє положення відносно сторін горизонту.

Горизонт — частина земної поверхні, яку видно на відкритій поверхні. Діаметр горизонту збільшується з висотою місця спостереження; на висоті ока дорослої людини він становить 4,5—5 км, на висоті 100 м — до 36 км. Лінія, де небо «межує» із земною поверхнею, називається лінією горизонту. Сторони горизонту — чотири головні точки горизонту — північ, південь, схід і захід. Проміжні сторони горизонту: північний захід, північний схід, південний захід, південний схід.

Найпоширеніші способи орієнтування на місцевості: за Сонцем (вдень), за Полярною зіркою (вночі вона вказує напрям на північ), за компасом, за місцевими прикметами.

Із місцевих ознак напрям на північ указують мох і менша кількість гілок на північному боці стовбура дерева. Напрям на південь указують похилий схил мурашника, потовщені річні кільця на пні. Навесні північ і південь можна визначити за схилами горбів або ярів (на схилі, зверненому на південь, сніг тане раніше).

Найнадійніший спосіб визначення сторін горизонту — за компасом. Темна частина стрілки компаса завжди вказує на північ. Напрям руху встановлюють за шкалою компаса, визначивши азимут.

Азимут — кут між напрямом на північ і напрямом на певний предмет. Він визначається за ходом стрілки годинника (від 0° до 360°). Східному напрямку відповідає азимут 90°, південному — 180°, західному — 270°, північному — 360°. 
План невеликої ділянки місцевості можна скласти власноруч. Для цього потрібні нескладні інструменти — планшет із компасом і візирна лінійка. Планшет — це прямокутна дошка з прикріпленим в одному куті компасом. До дошки прикріплюють також аркуш паперу, на якому креслять план.

                                         

Планшет для окомірної зйомки

Спершу на папері проводять лінію «північ — південь» у вигляді стрілки. Її напрям має збігатися з напрямом на компасі. Після цього планшет потрібно зорієнтувати. Для цього стрілку компаса звільняють, дають їй заспокоїтись, а потім, повертаючи планшет навколо осі, наводять північний кінець стрілки на цифру 0.

На аркуші паперу обирають точку для позначення місця свого розташування. Один кінець візирної лінійки прикладають до цієї точки, а інший спрямовують на той об’єкт, який слід позначити на плані. За допомогою лінійки олівцем проводять лінію, після чого вимірюють відстань до предмета рулеткою, землемірним циркулем або кроками. Цю відстань відкладають на проведеній лінії в обраному масштабі. Предмет позначають умовним знаком, а лінію витирають гумкою. Потім таким самим чином зображують інші місцеві об’єкти. Такий процес створення плану місцевості називається окомірною зйомкою.