Північний Льодовитий океан

Площа 14,75 млн км кв.
Середня глибина 1225 м
Максимальна глибина 5527 м
Об’єм води 18,3 млн км куб.

Це найменший з усіх океанів.

Уперше як окремий океан його визначив голландський учений-географ Б. Ва­реніус у 1650 р., і назвав Гіпер­борейським. У 1845 р. Лондонське географічне товариство перейменувало його на Північний Льодовитий.

Північний Льодовитий океан розташований між Євразією та Північною Америкою. Межа між Північним Льо­довитим та Атлантичним океанами пролягає південними окраїнами Гудзонової, Девісової та Датської проток, через Фарерські й Шетландські острови до мису Стад на Скандинавському півострові. Межею з Тихим океаном вважається Беринґова протока від мису Дежньова через острови Демидова до мису Принца Уельського.
Розташований океан переважно за полярним колом. Середню його частину займає Арктичний, або Центральний, полярний басейн. Ця частина океану практично завжди вкрита кригою. Через складні кліматичні та льодові умови океан є важкодоступним для дослідження.

Острови та моря

Північний Льодовитий океан за кількістю островів посідає друге місто. Проте типових океанічних островів тут немає. Усі вони розташовані в межах материкової обмілини й побудовані зі структур континентального типу. Лише острів Ісландія, що на межі Північного Льодовитого та Атлантичного океанів, має вулканічне походження. Загальна площа островів близько 4 млн км². Серед них багато великих, площею понад 50 000 км², у тому числі найбільший острів світу — Ґренландія. Дрібні острови океану також різноманітні, проте всі — материкового походження.
Моря океану мілководні, обмежені групами островів та умовними зовнішніми краями шельфу. Європу омивають Норвезьке і Ґренландське моря; далі на схід, на широкому шельфі Євразії,— Баренцове море. За бар’єром Нової Землі — Карське море, яке відокремлене архіпелагом Північна Земля від моря Лаптєвих. На схід від Новосибірських островів лежить Східносибірське море, а за островом Вранґеля — Чукотське море, що омиває береги Євразії та Північної Америки. Північноамериканський материк омивається морями Бофорта, Лінкольна, Баффіна та Гудзоновою затокою. Усі перелічені моря є окраїнними, і лише Біле море, що глибоко входить у суходіл і сполучається з Баренцовим морем, є внут­рішньоматериковим.

Рельєф і ресурси

Освоєння ресурсів ускладнено через суворі кліматичні умови. Ведеться вилов риби, промисел тюленів, нерпи, моржів. Мінеральні ресурси розвідані слабо. Відкрито розсипні родовища олова, понад 50 родовищ нафти і газу. Північним Льодовитим океаном проходять транспортні магістралі, здебільшого сезонні.

Клімат

Клімат Північного Льодовитого океану визначається його положенням у полярних широтах. У центральній частині впродовж року зберігається крижаний покрив. Зима сувора з температурами –3 °С...–40 °С. Улітку температури коливаються від 0 °С до +10 °С. Хмарність переважає влітку (90—95 %днів). Атмосферні опади випадають у вигляді снігу, дощ буває влітку і найчастіше зі снігом. Опадів випадає від 75 до 250 мм на рік. Клімат у цілому холодний, але тепліший за антарктичний.

Органічний світ

У Північному Льодовитому океані багато водоростей — зелених, бурих і чер­воних. У Білому морі велика кількість морської трави зоостери. Тваринний світ багатий: моржі, тюлені, білі ведмеді, у приатлантичній зоні — великі косяки північноатлантичних риб (оселедець, тріска, морський окунь тощо), є кити (ґренландський та ін.); на берегах островів птахи (кайри, чайки, топірці, баклани тощо) утворюють «пташині базари».