среда, 8 мая 2013 г.

Правопис  складних  і  складених  географічних  назв

 1. Написання окремо. Окремо пишемо:

а) географічні назви, що складаються з прикметника або порядкового числівника та іменника: Біла Церква, Верхня Силезія, Давидів Брід, Залісся Перше, Запорізька Січ, Західна Європа, Зелена Гура, Нове Місто, Новий Сад, Сомкова Долина, Широкий Яр;

б) власні назви й номенклатурні родові назви при них: Головний Кавказький хребет, Кримський півострів, Фінська затока, Чорне море; затока Святого Лаврентія, тропік Рака і подібне, але номенклатурну назву в постпозиції пишемо через дефіс (див. п. 3г цього параграфа);

в) географічні назви, що становлять сполучення імени та прізвища або імени й по батькові: селище Лев Толстой (але Лев-Толстовський район), станція Єрофей Павлович, але місто Івано-Франківськ, селище Івано-Франкове, село Михайло-Коцюбинське (бо тут маємо сполучний голосний о та словотвірну або граматичну модифікацію прізвища), а також назви на зразок Дмитро-Варварівка, що складаються з двох імен (див. далі п. 3б).

2. Написння разом. Разом пишемо:

а) географічні назви — іменники, утворені від прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Білопілля, Верхньодніпровськ, Кам’яногірка, Малоярославець, Новосибірськ, Південносахалінськ, Старокостянтинів, Ясногородка; білопільський, верхньодніпровський, кам’яногірківський та інші.

Примітка. Це правило поширюється й на складні прикметники, утворені з двох основ, співвідносних із підрядним словосполученням, які входять до складу назв держав, морів, рівнин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатурні назви типу республіка, море, гора, хребет, ліс, озеро, низовина, острів і т. ін.: Західноукраїнська Народна Республіка, Нижньодунайська низовина, Новосибірські острови, Південноафриканська Республіка, Південноукраїнський канал, Східноєвропейська рівнина, Східноказахстанська область, Східнокитайське море, Центральноафриканська Республіка тощо, але Військово-Грузинська дорога, Південно-Західна залізниця і т. ін. (тобто складні прикметники, не співвідносні з підрядними словосполученнями);

б) географічні назви, утворені від числівника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також похідні від них прикметники: Дворіччя, П’ятигорськ, П’ятихатки, Семигори, Семипілки, Сорокадуби, Трипілля; дворічанський, п’ятихатківський, семигірський, семипілківський, сорокадубівський та ін.;

в) географічні назви з першою дієслівною частиною у формі наказового способу та похідні від них прикметники: Вернигородок, Гуляйполе, Копайгород, Крутибороди, Печиводи; вернигородоцький, гуляйпільський, копайгородський, крутибородівський, печиводівський;

г) географічні назви, утворені від двох іменників, з’єднаних сполучним звуком, та похідні від них прикметники: Верболози, Індокитай, Страхолісся, Югославія; верболозівський, індокитайський, страхоліський, югославський. Але у випадках, де значення складників є досить самостійними, пишемо дефіс: Австро-Угорщина, Азово-Чорномор’я, Волго-Донський канал та ін.;

ґ) географічні назви з другою частиною -город, -град, -піль, -поль; -абад, -акан, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт і похідні від них прикметники: Китайгород, Новгород; Белград, Волгоград; Княжпіль, Ольгопіль; Адріянополь, Севастополь; Ашгабат, Бранденбург, Кемберленд, Давгавпілс, Кейптаун, Йоркшир, Рудольфштадт; новгородський, волгоградський, ольгопільський, севастопольський, бранденбурзький, давгавпільський, рудольфштадтський;

д) прикметникові форми від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника (без суфіксів -зьк-, -ськ-, -цьк- і суфіксів присвійности) та іменника: біломорський (від Біле море), білоцерківський (від Біла Церква), гостромогильський (від Гостра Могила), новомеський (від Нове Місто), яснополянський (від Ясна Поляна); житньогірський (від Житні Гори), західноєвропейський (від Західна Європа), кам’янобалківський (від Кам’яна Балка), липоводолинський (від Липова Долина).

3. Написання через дефіс. Через дефіс пишемо:

а) географічні назви, що складаються з двох іменників (без сполучного звука) або з іменника й наступного прикметника, а також прикметники, що походять від них: Баня-Лука — баня-луцький, Гвінея-Бісау — гвінея-бісауський, Глинськ-Загора — глинськ-загорський, Ельзас-Лотарингія — ельзас-лотаринзький, Коло-Михайлівка — коло-михайлівський, Орєхово-Зуєво — орєхово-зуєвський, Пуща-Водиця — пуща-водицький; Берізки-Бершадські — берізки-бершадський, Віта-Поштова — віта-поштовий, Кам’янець-Подільський — кам’янець-подільський, Рава-Руська — рава-руський, Харків-товарний – харків-товарний;

б) географічні назви, що становлять поєднання двох імен або імени та прізвища (прізвиська) за допомогою сполучного звука (зрідка — без нього) й зі зміною форми другого компонента, а також похідні від них прикметники: Дмитро-Варварівка — дмитро-варварівський, Івано-Франківськ — івано-франківський, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбинський, Олександро-Пащенкове — олександро-пащенківський, але Петропавлівка;

в) географічні назви, що складаються з иншомовних елементів, а також похідні від них прикметники: Аддис-Абеба, Буенос-Айрес, Іссик-Куль, Кизил-Орда, Нар’ян-Мар, Ріо-Негро, Улан-Уде; аддис-абебський, буенос-айреський та ін. Але назви з другими компонентами -даг, -дар’я, -тау пишемо разом: Алатау, Амудар’я, Аюдаг, Копетдаг, Сирдар’я, Чатирдаг; амудар’їнський та ін.;

г) географічні назви з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., з кінцевими частинами -ріка, -гора і под. та -ривер, -ситі, -сквер, -стрит, -фйорд і похідні від них прикметники Соль-Ілецьк, Спас-Клепики, Усть-Каменогорськ; Вест-Індія, Іст-Лондон, Нью-Йорк, Сен-Сальвадор, Сан-Франциско, Санкт-Петербург, Сант-Яго, Санта-Клара, Сен-Готард, Сент-Луїс; Москва-ріка, Сапун-гора; Фолл-Ривер, Атлантик-Сіті, Сахо-сквер, Уолл-стрит, Бонна-фйорд; соль-ілецький, усть-каменогорський; вест-індійський, нью-йоркський, сан-франциський; фолл-риверський, атлантик-сітінський та ін.;

ґ) географічні назви, що складаються з двох іменників, поєднаних між собою прийменниками або иншими службовими словами, а також утворені від них прикметники: Альтгайм-біля-Ульма, Новосілки-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні, Яр-під-Зайчиком; Булонь-сюр-Мер, Бург-ель-Араб, JIa-Mанш, Ла-Плата, Лас-Вегас, Лос-Анджелес, Па-де-Кале, Ріо-де-Жанейро, Сен-е-Уаз (департамент); новосілківський-на-Дніпрі, ростовський-на-Дону, франкфуртський-на-Майні, ярський-під-зайчиком; булонь-сюр-мерський, бург-ель-арабський, ла-маншський, ла-платський і т. ін.;

д) прикметники, утворені від географічних назв, до складу яких входять прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев(-єв), -ин, -їн, -ськ, -цьк, -зьк: давидово-брідський (від Давидів Брід), олійниково-слобідський (від Олійникова Слобода), мишурино-різький (від Мишурин Ріг), вільшансько-новоселицький (від Вільшанська Новоселиця), вінницько-ставський (від Вінницькі Стави);

е) прикметники, утворені від географічних назв, що становлять поєднання імени та прізвища: івано-франківський (село Івана Франка)

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.