Готуємося до моніторингу з географії

15º = часовий пояс = 1 година
1º = 4 хвилини

Меридіани вказують на довготу, паралелі – на широту.

Існують Північна та Південна півкулі, Західна та Східна півкулі.

Довжина дуги в 1° будь-якого меридіана (бо всі меридіани мають однакову довжину) дорівнює 111,1км ≈ 111 км

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111,3 км ≈ 111км 

Паралелі мають неоднакову довжину, тому на інших градусах широти 1° дуги не дорівнює 1° дуги на екваторі. Визначити ці величини можна за картою. 

Приклади задач: 

**

Визначте протяжність Австралії із заходу на схід по Південному тропіку, якщо на цій широті довжина дуги 1° становить приблизно 102 км, а географічна довгота крайніх точок 114°сх.д. та 151° сх.д.:

 А. 2397км.; Б. 3774км.; В. 4205км.; Г. 3010км.

Б

 151-114=37

 37*102=3774

**

Визначте приблизну площу країни, якщо відомо, що вона лежить на 60º пн.ш. і витягнута по широті на 3°, а по довготі - на 4°. 

Витягнутість по широті означає вздовж меридіана. Довжина дуги в 1° меридіана дорівнює 111 км. Витягнутість по довготі означає вздовж паралелі. Довжина дуги 1° паралелі на широті 60° дорівнює 111: 2 = 55,5 км. 

Розв’язання: S=a*b (111 км*3º) * (55,5 * 4°) = 333 км*222 км = 73 926 кв.км.

**

Із східного узбережжя о.Ізабелла (0° ш., 91° 30' зх.д.), найбільшого з островів Галапагос, мандрівник пройшов на вітрильнику на схід 943,5 км, а потім на північ 888 км і опинився на мисі півострова Асуеро (Панама). Визначте географічні координати мису.

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111 км. Пройшовши на схід уздовж екватора 943,5 км, мандрівник опинився на схід від острова Ізабелла на 8,5° або 8°30' (943,5 км : 111 км). Довжина 1° меридіана дорівнює 111 км. Пройшовши 888 км на північ, мандрівник подолав 8° дуги меридіана

(888 км : 111 км). Координати мису Асуеро: 8° пн.ш.; 83° зх.д. (91°30'-8°30')

**

На карті відстань між паралеллю 54° і паралеллю 56° складає 8,9 см. Визначте масштаб карти.

Масштаб карти можна визначити, узявши відношення довжини відрізка заміряного на карті, до відповідної відстані на земній поверхні. Відстань  за  меридіаном у 2 градуси  (56 - 54) на земній поверхні складає:  111,2*2 = 222,4км = 22 240 000 см. 

 М= Lк / Lз = 8.9см / 22 240 000 см. 

 У чисельному масштабі: 22 240 000 / 8.9=2 498 876.4 або 2 500 000

 Відповідь: масштаб карти 1: 2500000.

**

Визначте масштаб карти, якщо відомі географічні координати двох міст (це Київ та Одеса) та виміряна на карті відстань між ними. 

 м. Київ широта 50° 27′ довгота 30°30′

 м. Одеса широта 46°27′ довгота30°42′

 Відстань між містами на карті 22 см.

 Вважати, що об’єкти знаходяться на одній довготі.

 Якщо об’єкти знаходяться приблизно на одній довготі, то фактичну відстань між ними можна визначити за довжиною дуги меридіана, тобто за різницею широт:

 1) 50°27′ – 46°27′ = 4° × 111 км = 444 км

 2) Складаємо пропорцію: 22 см відповідає 444 км на місцевості

 1 см карти відповідає Х км на місцевості

 Х = 444 / 22 = 20 км , тобто, в 1 см – 20 км, або 2 000 000 см

 Відповідь: масштаб карти 1: 2 000 000 

**

Каїр та Київ мають приблизно одну й ту ж саму східну довготу. Обчисліть відстань між ними в кілометрах. 

Визначте широту в градусах Каїра, далі - широту Києва. Знайдіть між ними різницю. А далі помножте кількість градусів на 111,1 (1 градус по меридіану дорівнює 111,1 км).

**

Скориставшись картою України, визначити місцевий час у Львові, якщо в Дніпропетровську за місцевим часом у цей момент 16 год 24 хв.

у Львові 24' сх.д., а у Дніпропетровську 35'.

 Різниця 11 градусів.

 1 гр.= 4 хвилини

 Тобто за місцевим часом різниця 44 хвилини.

 Оскільки Львів ближче до нульового меридіана, то й часу там менше,ніж у Дніпропетровську.

 Тобто віднімаємо 44хв від часу у Дн.:

 16 год 24 хв - 44 хв. = 15 год 40 хв 

**

Визначте, яким буде місцевий час у Києві 20 червня у момент, коли у Лондоні полудень, а всесвітній час на Гринвіцькому меридіані у цей же момент – 11-а година. 

13:02 

**

Москва знаходиться на 38 гр. сх.д. Поясний час цієї території 10.20. Владивосток знах. на 132 гр. сх.д. Визначте поясний час у м. Владивосток!

16:36

** 

На скільки і куди треба перевести стрілки годинника, щоб вилетівши з Києва о 7-й годині ранку і приземлившись у Владивостоці (ІХ пояс) через 10 годин, годинник показував місцевий час? Який він буде?

 Різниця у часі між двома географічними пунктами дорівнює різниці їх довгот, а отже і номерів часових поясів. Вона становитиме 7 годин (ІХ-ІІ). Визначимо час у Владивостоці в момент вильоту літака з Києва: 7год+7год =14 годин. Отже, в момент вильоту літака з Києва стрілку годинника потрібно перевести на 7 годин вперед. Через 10 годин польоту літака у Владивостоці буде 24 година (14год +10год), а в Києві – відповідно 17 година (7 год +10 год).

**

Світанок (поява сонячного диску над горизонтом) в Одесі (46°30' ° пн.ш.; 30°36' сх.д) настає 6 год 40 хв. Вирахуйте початок світанку в містах:

 Ужгород (48° 34' пн.ш.; 22° 18' сх.д.);

 Київ (50° 30' пн.ш.; 30° 30' сх.д );

 Харків(50° 00' пн.ш; 36° 15' сх.д);

 Луганськ (48° 32' пн.ш; 39° 31' сх.д).

 За 24 години Земля робить повний оберт навколо своєї ос. За 1 год кут повороту становитиме 15º (360°: 24 год ). Звідси встановлюємо, що на 1° планета обертається за 4 хв (60 хв:15°). На 1' Земля обертається за 4 с: 

 ( 4*60с: 60'' = 240 с: 60 мін = 4с)

 Різниця довгот між Одесою та Ужгородом: 30°36' - 22° 18' = 8° 18'

 Різниця в часі: 8° *4 хв +18'*4с = 32 хв +72 с = 33хв 12с

 Час світанку в Ужгороді : 6 год 40 хв. + 33хв 12с = 7 год 13 хв 12 с

**

Визначте час сходу, заходу сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут сходу сонця становив 120°. 

 Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює 15° за годину, така ж швидкість видимого руху сонця на небосхилі.

 Горизонтальний кут (тобто, азимут) сходу сонця дорівнює 120°. Азимут – це кут між напрямом на північ (там сонце перебуває під горизонтом у полуніч) та напрямом на світило.

 Відтак, сонце від полуночі пройшло під горизонтом 120°; тобто, цей шлях воно подолало за 8 годин (120°:15°).

 Точка заходу лежить симетрично щодо точки сходу, тобто, горизонтальний кут заходу сонця становить 240° (360° – 120°). У часі це буде: 240° : 15° = 16 годин.

 Залишається вирахувати тривалість дня: 16 год. – 8 год. = 8 год.

 Або ж можна розмірковувати так: якщо від полуночі до сходу сонця пройшло 8 годин, то й від заходу до полуночі також буде 8 годин. Тобто, сонце зайшло за горизонт о 16 годині (24 год. – 8 год.).

 Відповідь: сонце зійшло о 8 годині ранку, зайшло щ 16 годині, день тривав 8 годин.

Додатково - http://geoschool16.blogspot.com/2013/05/100.html