Індія  

Візитна  картка  Індії  (Республіка Індія):

Площа – 3,3 тис. км²

Населення – 1,2 млрд осіб.

Столиця – місто Нью-Делі

Офіційна мова – хінді та англійська; у штатах – національні мови.

Грошова одиниця – індійська рупія.

Країна поділяється на 29 штатів, 6 союзних територій, національний столичний округ Делі.

Релігія: домінує індуїзм (св. 80 %); послідовників ісламу – 11 %; поширені також сикхізм, буддизм і джайнізм.

Зайнятість населення: у сільському господарстві – понад 70 %; у сфері послуг – понад 18 %; у промисловості та будівництві – понад 12 %.

Форма державного устрою – федерація

Форма правління – парламентська республіка

Законодавчий орган – двопалатний парламент

Глава держави – президент

Глава уряду – прем'єр-міністр

Партійні структури: багатопартійність

Індія – федеративна республіка в складі Співдружності. 15 серпня 1947 на території Індії, яка з середини XVIII ст. була колонією Великобританії, з'явилося два нових незалежних держави: домініони Індійський Союз і Пакистан. 26 листопада 1949 була прийнята Конституція, згідно з якою Індія проголошувалася республікою. Конституція вступила в чинності 26 січня 1950р. – в Індії цей день (День республіки) вважається державним святом.

Індійський парламент складається з двох палат – верхньої, або Ради штатів, і нижньої, чи Народної палати. У Раді штатів (Раджья Сабха) входять двісті сорок і п'ять депутатів. Майже всі вони вибираються в законодавчих зборах штатів і союзних територій. Дванадцять людей призначає особисто президент. Як правило, це особи, які мають особливі відмінності перед державою. Наприкінці кожного другого року відбувається ротація Ради на одну третину. У результаті кожні шість років депутатський корпус повністю змінюється. Головою Ради штатів є віце-президент. У Народну палату (Лок Сабха) п'ятсот сорок три депутата обираються шляхом загального таємного голосування в штатах і союзних територіях. (Квота кожної адміністративно-територіальної одиниці пропорційна чисельності населення Двох (обов'язково від змішаної етнічної групи англо-індійців) призначає президент, який також є членом парламенту. Термін роботи депутатів – п'ять років. Президент володіє правом розпустити Народну палату за рекомендацією прем'єр-міністра. Вибори можуть бути призначені достроково.

Індія майже повністю розташована на півострові Індостан. Її територія по конфігурації нагадує величезний трикутник, спрямований своєю вершиною на південь. Часто цю територію називають Індійським субконтинентом. На північному заході Індія межує з Пакистаном, на півночі має протяжні кордони з Китаєм, які перериваються кордонами з Непалом і Бутаном. На півночі сусідами Індії є М'янма і Бангладеш. Велика частина території країни на заході, сході і півдні омивається водами Індійського океану і його морів. Здавна через територію Індії проходили важливі торговельні та транспортні шляхи, і зараз мають велике значення для розвитку держави.

Природні умови і ресурси. Індія відрізняється різноманітним рельєфом. На півночі підносяться Гімалаї – найвищі гори світу, по висоті 4000 м вкриті густими лісами. Південніше від гірської системи лежить велика і родюча Ганська рівнина. Тут проживає більшість населення країни. На захід рівнини розташувалася млява пустеля Тар. Велику частину центральної та південної Індії охоплює плоскогір'я Декан. Тут розвідано багато родовищ корисних копалин, розташовані найбільші пасовища та інші сільськогосподарські угіддя. Із заходу і сходу плоскогір'я оточене хребтами і пагорбами Західних та Східних Гат, які поступово знижуються на південь, поступаючись місцем прибережним рівнин. Індія розташована в субекваторіальному кліматичному поясі з вологим і сухим сезонами. Щорічно на західну частину країни надходять потужні мусони, які приносять рясні дощі і викликають повені на річках. Ці явища є справжнім лихом для населення і господарства країни.

Країна має значні мінерально-сировинні ресурси. Так, виділяються запаси високоякісної залізної руди, значні родовища марганцевої і хромітових руд, бокситів, цинку, титану. Світове значення мають ресурси слюди, графіту, бариту та берилію. Індія володіє також великими запасами урану – сировини для ядерної енергетики. За запасами кам'яного вугілля Індія займає перше місце, проте його якість невисока. Різноманітність природних умов сприяло формуванню на території Індії майже всіх типів ґрунтів земної кулі, серед яких самими родючими є алювіальні ґрунти Ганської і прибережних низовин. Вони здатні давати кілька врожаїв на рік. Іншими високоякісними грунтами є червні чорноземи і чорноземоподібні ґрунти.

Індія володіє також значним гідроенергетичний потенціал і лісовими ресурсами, частка яких істотно скоротилася (зараз ліси охоплюють менше 20 % території країни). Економічне значення мають цінні породи дерев гімалайських лісів: кедр, камфорне, сандалове, рожеве, залізне, атласну дерево, різні види пальм і бамбука.

Індія – багатонаціональна держава, де налічують більше 500 етносів. Однак більше 70% складає населення індо-арійського походження, ще 25 % – це дравіди і монголи, 3 % – інші етноси.

Крім двох офіційних мов, в Індії користуються ще сімнадцяти мовах, серед яких найбільш поширеними є пенджабська, бенгальська, кашмірська.

За віросповіданням країна також різноманітна, проте в ній переважають прихильники індуїзму – майже 80 %. Другий за чисельністю конфесією є мусульмани (близько 10 %). Представники інших віросповідань менш численні: християни становлять близько 3 %, сикхи – 2 %, буддисти – 1 %.

Трудові ресурси становлять більше 60 % населення країни, більше половини яких зайнято в сільському господарстві. Цей показник є одним з найвищих у світі. Характерними рисами в структурі зайнятості населення є низька частка зайнятих жінок, високий рівень безробіття, низький рівень зайнятих по найму і переважання кількості самозайнятих трудових ресурсів. Майже 3/4 населення Індії проживає в сільській місцевості. В останні десятиліття спостерігається швидке зростання великих міст і міського населення. Характерно, що третина городян зосереджена всього в 23 великих містах. Міграція населення із села в місто обумовлена ​​пошуком роботи і кращими соціальними умовами, зокрема охороною здоров'я та освітою.

 

Господарство. За своїми господарським напрямками Індія є індустріально-аграрною країною. Вона займає четверте місце в світі за показником ВВП (більше 3 трлн.), входить до двадцятки країн за обсягом промислового виробництва. За останні роки щорічне зростання ВВП складає в середньому 6 %. Індія першою з країн, що розвиваються, почала розробляти атомну енергетику, розвиває аерокосмічну галузь, створює нові науково-технічні центри, інтенсивно впроваджує нові технології. Істотні позитивні зміни відбуваються в таких галузях промисловості, як металургія, машинобудування, нафтопереробна і хімічна галузі, в яких значна частка виробництва продукції припадає на приватні підприємства. Нарощує свої потужності військово-промисловий комплекс країни. Провідними центрами розвитку чорної металургії є Бхилаї, Баккара, Руркела і Дургапуре. Найбільші підприємства кольорової металургії зосереджені в містах Корба і Алва, які є експортоорієнтованими.

Провідними центрами машинобудування є Мумбаї, Калькутта, Мадрас, Пуне, Бангала та інші. На машинобудівних підприємствах випускають різноманітну продукцію: верстати, електромотори, тепловози, автомобілі, трактори, військові літаки, судна і т.д. Країна є одним з найбільших виробників хімічної промисловості та займає 12 місце в світі за обсягами виробництва хімічної продукції. Індія зараз є другим найбільшим виробником ювелірних виробів та центром з ограновування і шліфовки алмазів. Разом з тим в республіці ще значною залишається частка традиційних галузей: текстильної (джутова, бавовняна), харчової (чайна, цукрова, тютюнова), шкіряно-взуттєвої та медичної промисловості. Велика частина продукції цих галузей йде на експорт.

Індія – країна стародавньої землеробської культури. Зараз вона є одним з найважливіших сільськогосподарських регіонів світу. Тут обробляється 2/5 території, 20 % земель зрошується, 4/5 вартості всієї сільськогосподарської продукції становить рослинництво. Основні культури: рис, пшениця, просо, бобові. Держава займає одне з перших місць у світі з виробництва цукрової тростини, арахісу, чаю, джуту. Проводять в Індії також каучук, кава, прянощі.

Тваринництво представлено переважно скотарством. В Індії розводять велику рогату худобу, за поголів'ям якого країна посідає перше місце у світі. Проте в країні існує релігійна заборона щодо вживання м'яса. Тому велика рогата худоба – буйволів, волів, корів – використовують в основному як тягову силу. Індія займає сьоме місце в світі за обсягами вилову риби. При цьому морське рибальство зосереджено в приморських південних і західних штатах, річкове – на сході і південному сході країни. Для багатьох районів Індії риба є одним з головних продуктів харчування.

Незважаючи на високу частку населення, зайнятого у сільському господарстві, воно не досягло високого інтенсифікації. У багатьох селах досі зберігаються натуральний і полутоварний уклади. Переважають дрібні й дуже дрібні господарства, а в результаті аграрних реформ не всі селяни мають землю. Для подолання недоліків у сільському господарстві в Індії розроблена державна програма його реформування, згідно з якою країна ставить перед собою амбітні плани з виробництва продовольчих товарів на експорт, заявляючи про свою готовність стати «продовольчої кошиком світу». Для реалізації цієї програми почалося впровадження біотехнологій з розробки зернових культур, іноземним інвесторам надається стовідсоткове дозвіл на участь у виробництві продукції харчової промисловості. За прогнозами експертів, виробництво продовольчих товарів може зрости вдвічі вже до 2020 р.

Послуги є найбільш швидкозростаючим сектором економіки Індії, що підтверджується їх часток у створенні ВВП, яка зараз становить  52 %  проти  30 % на початку 90-х років XX ст. Галузі сфери послуг представлені торгівлею, транспортом, туризмом, фінансових, телекомунікаційних, інформаційних та інших послуг.

Індія є однією з найбільших залізничних держав світу. За обсягом вантажоперевезень країна займає п'яте місце в світі. Основні залізничні магістралі прокладені між великими містами, постійно удосконалюються і розширюються автомобільні дороги країни. Однак більшість доріг в інших індійських глибинках залишаються поки ґрунтовими, що ускладнює життєдіяльність віддалених сіл. У важкодоступних для автотранспорту районах Індії як їздових тварин до цих пір використовують слонів.

Індія є морською державою з потужним морським торговим флотом. Більше 60% морського товарообігу обслуговують вісім портів, найбільш великим з яких з Мумбаї. Значного розвитку досяг в Індії повітряний транспорт, який обслуговує як внутрішні, так і міжнародні авіалінії. Найбільшими аеропортами, обслуговуючими транзитні маршрути Європи до Австралії та Південно-Східну Азію, є Делі, Мумбаї, Калькутта. Для поліпшення роботи транспорту в Індії також розроблена державна програма, якою передбачено значне фінансування для реконструкції автодоріг, великих портів, модернізації аеропортів і створення мережі метро в містах на зразок делійського.

Інтенсивно розвиваються в Індії різні види туризму – пізнавальний, рекреаційних, екологічний, які приносять країні великі прибутки. Класичним туром до Індії є тур «Золотий трикутник» з відвідуванням всесвітньо відомого палацу Тадж-Махал.

  

Зовнішньоекономічна діяльність Індії представлена, ​​насамперед, торгівлею. Статтями індійського експорту є сталь, промислове обладнання, транспортні засоби, програмне забезпечення, продукція хімічної промисловості, шкіра, текстиль, джут, одяг, чай, каву, рибопродукти та продукти харчування, ліки, діаманти, ковдри ручної роботи, дорогоцінні камені, ювелірні вироби. Імпортує країна продукцію важкого машинобудування, автомобілі, військову техніку і зброю, нафту, газ, споживчі товари. Головні торгові партнери Індії з експорту – це США, Росія, Японія і Великобританія, за імпортом – Росія, США, ФРН, Великобританія та Канада.

Індія підтримує торговельні відносини і з Україною, які стійко розвиваються. Основними товарами експорту з України до Індії є чорні метали та вироби з них (близько 50 % всього обсягу експорту), машини, обладнання та продукція хімічної промисловості. Зате основними товарними позиціями імпорту є продукція хімічної промисловості, зокрема медикаменти та фармацевтичні препарати, сільськогосподарська продукція та продукція харчової промисловості, мінеральна сировина (алюмінієві руди та концентрати).

ВИСНОВКИ:

·        Республіка Індія – одна з найбільших за площею та кількістю населення країн світу, федеративний, багатонаціональна держава.

·        Господарство країни забезпечено значними мінерально-сировинними та земельними ресурсами.

·        Провідними галузями промисловості Індії є металургійна, хімічна, нафтопереробна, текстильна, медична, харчова галузі та машинобудування, у сільському господарстві лідирує рослинництво.

·        Сфера послуг розвивається в країні швидкими темпами, чому сприяють спеціально розроблені державні програми.

·          Головними зовнішньоекономічними партнерами Індії є США, Росія, Великобританія, ФРН і Канада.