четверг, 30 января 2014 г.

Така  різна  Франція...

 
 
 
 
 


Франція займає всю територію у західній частині Європи. З кінця другого тисячоліття до н.е. землі теперішньої Франції заселяли племена, які греки називали кельтами, а римляни-галлами. Саме галли склали основу французького народу, а країна в старовину так і називалася - Галлія. Під кінець 5 ст. Франки завоювали всю Галлію, давши своє ім'я країні і народові. Утворене 834 р. Західно - Франкське королівство займало територію сучасної Франції. А з 10 ст. країну почали називати Францією.
Франція - це Париж!
Ейфелева вежа понад сто років височить над сірими дахами французької столиці. Єлисейські Поля, які вважають найкрасивішою вулицею світу, Собор Паризької Богоматері у самому серці острова Сіте, букіністи на набережних Сени, Латинський квартал... Париж: це також: художні і літературні легенди, що живуть у Сен-Жермен-де-Пре, Монпарнасі, Монмартрі, це модні магазини і найвідоміші ресторани. Сюди їдуть і повертаються знову, тому що Париж: місто історії й архітектури належить вічності.  Але «місто світла» одна з наймолодших історичних столиць світу.
Французька Республіка.
Площа (тис. кв.км) - 543,965
Населення (осіб) - 59 765 983
Форма правління — президентська республіка
Адміністративно-територіальний поділ - 95 департаментів; 1 територія
Столиця - Париж (2 125 246)
Релігія - католики 92% , мусульмани 2%, протестанти 1,6%
Статус (за кваліфікацією ООН) - одна з найбільш розвинених країн
ВНП (на душу населення) - 25 400 ($118)
Економічні зв'язки: Україна - Франція - торговельно-економічні
Франція - друга за площею держава Європи (після України). До неї належать о. Корсика і низка дрібних островів Середземного моря й Біскайської затоки. Франція має володіння в Південній Америці (Французька Гвіана), у Вест - Індії (острови Гваделупа і Мартініка), в Індійському океані,    Північній Америці, у Тихому океані ( Французька Полінезія), найважливіші з них - „заморські депар­таменти", „території".
ЕГП: держава у Західній Європі. Має вихід до Атлантики ( Біскайська затока, протоки Ла-Манш і Па-де-Кале) та в Середземне море. Країна атлантична і середземноморська, прирейнська і піренейська. Сусіди - високорозвинуті країни з ринковою економікою - і партнери, і суперники, і конкуренти (ФРН і Великоб­ританія). Як і Україна, член ООН, Ради Європи (Страсбург), ЮНЕСКО ( Париж), ЄС, НАТО (у 1996 р. Франція вийшла з його військових структур).
У рельєфі 2/3 площі - рівнини, по окраїнах - гори: Альпи (на кордоні з Італією, г. Монблан - 4807 м) і Піренеї (на кордоні з Іспанією). Низькі гори -Ардени, Вогези, Юра; у центрі країни - Центральний масив.
Клімат: помірний морський; субтропічний середземноморський; гірський. Достатньо річок і гірських, і судноплавних, з'єднаних каналами (Сена, Луара, Гаронна, Рона). Коефіцієнт лісистості - 25%. Одинадцять національних парків. З корисних копалин найбільші: залізні руди (Лотарінгія), боксити, уран, солі. Ресурси: водні, кліматичні, рекреаційні. Країна має слабку сировинну базу.
ЕГП Франції дуже вигідне, позитивно впливає на розвиток господарства та розміщення населення; негативне - країна має слабку сировинну базу і залежить від імпорту енергоносіїв та сировини.
Франція - має сусідство з розвинутими країнами Європи.
Україна - більша частина сухопутного кордону з країнами, які є постсоціалістичними з перехідною економікою. Як і вона сама, мають на даний час невисокі показники соціально-економічного розвитку.
Трохи історії...
Наприкінці 1 тисячоліття до н.е. землі сучасної Франції стали населяти численні племена, яких називали кельтами, а римляни –- галлами. Давня назва країни – Галлія, а галли – основа французької нації.
58-51рр. до н.е. – підкорення галлів Стародавнім Римом (Юлій Цезар). І - V ст. до н.е. - існування римської Галлії.
5-10 ст.- Франкська держава (після  завоювання Галлії германськими племенами).
З 843 р. Франція існує як самостійна держава. У IX -X ст. утворилося багато феодальних герцогств: Нормандія(пн.), Фландрія (пн.-сх.), Бретань (зх.), Тулузьке, Гасконь, Аквітанія, графства Марш, Бурбонне(пд.). Політичне їх обєднання навколо Парижа відбулося у XII - XIII ст.
Приблизно до 1075 р. Анна Ярославна - французька імператриця, дружина короля Генріха 1, дочка Ярослава Мудрого - після смерті чоловіка (у 1060 р.) правила Францією; її дуже шанували французи. У Софії Київській є фреска Анни Ярославни, а на порталі церкви Святого Вінцента в Санлісі, у Франції, - її скульптура.
Повстання селян проти феодалів (Жакерію) і народний опір англійським завойовникам  очолила знаменита Жанна  д'Арк під  час  Столітньої війни  з Англією. Найбільшого успіху країна досягла в епоху Ренесансу (ХVVІ ст.). Розвивається філософія, наука, література, архітектура і мистецтво. Французька мова - міжнародна мова дворянства, дипломатії.
У  XVIII  ст. -  зародження   мануфактур,   промисловості.   А   феодальні відносини гальмують процес, спричиняють економічну кризу. І як результат у 1789 - 1794 рр. - Велика французька революція. Штурм тюрми -Бастилії, лозунги „Свобода! Рівність! Братство!". Герої - Марат, Робесп'єр.
У 1804 р. перша республіка повалена, знову імперія (авторитарний режим Наполеона Бонапарта). Наполеон війнами підпорядковує французькому пануванню всю Європу, але першої поразки зазнає у 1812 р. в Росії від Кутузова і його армії. У той час зароджується у Франції ідеї утопічного соціалізму. Революції змітають монархічні режими.
Франція у ХVІІІ-ХІХ ст. стає великою колоніальною імперією, яка почала розпадатися аж після Другої світової війни. У роки цієї війни країна майже повністю була окупована фашистами, вела партизанські бої руху Опору. Звільнена в 1944 році. Вистояла економіка країни, стабілізувалася Франція і на міжнародній арені. Після війни у Франції сформувалася майже 25 - тисячна українська діаспора.
Сучасна Французька республіка поділена на 22 адміністративних райони, що складаються з 95 департаментів та 4 заморських департаментів, 5 заморських територій і однієї території. Крім того, Францію ще ділять на 37 історичних провінції. „ Конституція п'ятої республіки" діє з 1958 року.
Політична влада зосереджена в руках президента (обирається прямим голосуванням на 7 років, глава держави). Обмеження прав парламенту (дві палати -  Національне зібрання і Сенат). Президент сам призначає прем'єр-міністра.
Густота населення - 120 осіб/км. За національним складом Франція однонаціональна країна, представники корінної нації становлять 93% — французи: романська група, католиків, національні меншини - корсиканці, каталонці, баски, бретонці, фламандці, ельзасці... Тут живе багато вихідців із колишніх колоній. Тривалий час природний приріст населення у Франції був дуже низький і тільки останнім часом, завдяки демографічній політиці уряду, почав зростати. Зараз він дещо вищий, ніж в інших країнах Західної Європи. Тому країна приймає емігрантів з Італії, Іспанії, Алжиру, Туреччини. Рівень урбанізації - 73%. Найбільша концентрація населення в Паризькій агломерації, де проживає 1/5 жителів країни Великими агломераціями є також Ліон, Марсель, Ліль з населенням більше 1 млн. осіб У структурі зайнятості переважає сфера послуг, в якій працює близько 60% економічно активного населення, у промисловості зайнято 20%, частка зайнятих в сільському господарстві - 9%.
Активна демографічна політика держави. Французам притаманні: витонче­ність, душевність, ліричність, романтизм, жартівливість. Ці риси властиві і українській, і французькій пісні (шансон - сатиричні куплети), музиці.
Економіка Франції
Розглядаючи сучасний стан економіки Франції, можна процитувавши слова сучасного українського економіка Б. Гаврилишина; „ Складається враження, що Франція може жити за наявності певних суперечностей і, не зважаючи на них, досить ефективно функціонувати". Для економіки характерна ефективна система узгодженого вільного підприємництва. 
Французи:
-       схильні до співпраці, до гармонізації стосунків, що виникають між
робітниками, підприємцями і урядом, шляхом консультацій і переговорів;
-       схильні до сприйняття колективістських ідей;
-       підтримують „меритократію" - систему відбору за рейтингом, яка пов'язана з
елітарною освітою для підготовки тих, хто призначений для керівництва.
За ВНП Франція посідає 4 місце в світі серед шести головних економічно розвинутих країн після США, Японії, Німеччини і друга у Європі, після ФРН. Це постіндустріальна країна в господарстві якої головну роль відіграють фінансово-промислові угрупування, що володіють автомобільною, нафтовою, хімічною промисловістю і точним машинобудуванням.
Характерніша риса економіки - „дирижизм" - високий рівень втручання держави в економічні процеси.
Енергетика. 75% електроенергії виробляється на АЕС (за їх часткою у виробництві електрики Франція перша у світі),діє 57 реакторів, переробляється власний уран. ПЕС - „Ранс"- у Бретані, ГЕС - велика частка- у передгір'ях.. Імпорт нафти, газу і кам'яного вугілля.
Машинобудування (40% його продукції - експортна, 38% зайнятих)-основа промисловості:
-          автомобілебудування -,,Рено", „Пежо", „Сітроєн" — Париж, Ліон;
-          літакобудування - „Конкорди", „Каравелли", вертольоти - Париж, Тулуза;
Франція є  піонером у виготовлені та використанні  надшвидкісних транспортних засобів;
-          електроніка, інформаційні засоби, побутова техніка;
-          суднобудування: Нант, Дюнкерк, Гавр, Сент - Назер;
-          авіакосмічна промисловість: Тулуза; Франція третьою у світі (після СРСР та
США) запустила у космос штучний супутник Землі. Вона має космодром КРУ,
розташований  у Гвіані  -  заморській  території Франції.  Саме  у  Франції
розпочалася експлуатація надзвукового пасажирського літака „Конкорд"
-          військова техніка.
Чорна і кольорова металургія (власні залізні руди Лотарингії - сталь; виплавка алюмінію - свої боксити і дешеві гірські ГЕС).
Хімія (тонка хімія: побутова, парфуми - колиска Грас - „Сгіstіаh Dіог"). За експортом продукції хімічної промисловості Франція займає третє місце у світі.
Легка промисловість: Париж — законодавець високої моди, найбільший центр швейної промисловості, розвинута ювелірна галантерея.
Сільське господарство. Положення Франції в помірному і субтропічному помірних поясах дає змогу розвивати багатогалузеве сільське господарство. 1 місце в західній Європі за виробництвом основних видів продовольства та 2 - за виробництва м'яса, картоплі, винограду.
За збором винограду, експортом вина і споживанням його на душу населення Франція посідає 2 місце в світі, трохи поступаючись Італії. Крім того вирощує хміль, льон, рапс, квіти для парфумерної промисловості (в районі Ніцци). За загальним обсягом виробництва с/г продукції поступається тільки США та Канаді.
Транспорт представлений усіма галузями. Діє швидкісна залізниця Париж—Ліон (400 км/год). Авіакомпанія „Ер Франс" має 61 аеропорт. Густа мережа шосе. Морське і річкове судноплавство найбільші порти - Марсель, Гавр, Дюнкерк, Кале, Булонь. Євротунель під протокою Ла - Манш, який сполучає Францію з Великобританією, має протяжність 50,5 км, з яких 37 км під морським дном. Посадка у вагони на французькій стороні здійснюється в Кале, а на англійській - у Фолькстауні. З інтервалом 25 хв. потяги з завдовжки 750 м, курсують тунелем зі швидкістю 130 км/год.
Отже, Франція має всебічно розвинуте багатогалузеве господарство з сучасною промисловістю та с/г, значний виробничий потенціал та активно діючу невиробничу сферу.
За рівнем зовнішнього товарообігу Франція перебуває у першій п'ятірці світових лідерів. В експорті переважає готова продукція промисловості і сільського господарства, а в імпорті сировина і палива.
Значну роль відіграє вивіз капіталу. Головні торговельні партнери - країни ЕС та США, підтримує тісні контакти з Японією.
Франція визнала незалежну Україну 27 грудня 1991 року, і вже 27 січня 1992 р. були встановлені дипломатичні відносини між двома державами. Зовнішньоторговельний оборот між країнами постійно зростає і зараз становить близько 500 млн. $ США. Франція більше експортує до України, ніж імпортує .
Після помаранчевої революції поміцнішали зв'язки між виноробами Франції та України. В 2005 році були підписані угоди про спільну співпрацю в цій галузі між одним з відоміших виноробів Франції, доречі, актором Жераром Депардьє і кримськими виноробами.
Французька кухня
Середня французька сім'я не сяде за стіл без пляшки доброго вина. У довіднику найвідомішого в світі знавця вин американця Роберта Паркера наводиться 2 700 найменувань вин, які виробляють у 680 замках розташованих у районі Бордо. Усі марочні вина створені як мінімум з 2-3-х, а іноді й 4-5-ти сортів винограду. ,Шато Неф дю Пап" - унікальне вино з 13 сортів винограду, який росте в цьому регіоні. Як правило, міцність французького вина 11-13 градусів, 14,5-межа, 16-18 градусів це креми, 20-40-лікери. Далі їде категорія напоїв „л'о де ві"- вода життя-40 градусів і вищу, крім коньяку. До них належить горілка, бренді, кальвадос, пастіс, перно та інші міцні напої.
Вина - марочні, сухі, червоні; коньяки. Батьківщина „Шампанського" (підземні вапнякові галереї провінції Шампань, де вино витримують у натуральних дубових бочках).У французів вино на столі двічі на день. Французьке вино складова французької культури (1 за його споживанням).
Предмет особливої гордості французів їхня національна кухня. У кожній провінції є свої традиційні страви, та, либонь, усі французи люблять біфштекс із картоплею, підсмаженою в киплячий олії, рагу з усілякими підливами, скажімо, банкет - рагу з білого м'яса під білою підливою. Цибулевий суп - також винахід французів. Його готують із цибулі-порею з картоплею та сиром.
У Провансі пишаються своєю фірмовою стравою буйябез' - рибним супом, присмаченим перцем, а у провінції Овернь рибний суп їдять із сиром. На півдні країни віддають перевагу слимакам, приготованими з духмяними травами та часником. Делікатесом вважають устриці і лапки жаб, підсмажені з пахучими травами, з будь-якими стравами їдять маслини і, звичайно, всі французи люблять сир. Кожен француз за рік споживає приблизно 20 кг сиру. Випускається їх 400 сортів, білих і жовтих, із коров'ячого, овечого і козячого молока.
Найдорожчі - рокфор, сенталюр, ле лерен. Цінність - калорійні, виводять радіонукліди, містять амінокислоти, солі, Са, Р, вітаміни А, В1, В2.
Освіта. Кіно і театри...
Ліцеї - як нові типи навчальних елітарних закладів, що дають дипломи бакалаврів для вступу до вищих навчальних закладів (ВНЗ), виникли у Франції.
Величезну світову славу має Сорбонський університет у Парижі, Коледж де Франс, Інститут Франції (що об'єднує 5 академій).
Перша Енциклопедія українознавства була видана у Франції, в місті Серсель АН Франції. Театральне мистецтво Франції відіграло важливу роль у розвитку європейського театру. Найвідоміші театри: національні — «Гранд Опера», «Комеді Франсез», Народний театр. Франції належить і провідна роль у створенні кіно. У 1895 р. в Парижі брати Люм'єр уперше змонтували сеанс кіно, який тривав 1 хв. Популярні сьогодні імена акторів - Ж.Філінна, Ані Жірардо, Бриджіт Бардо, Депардьє, Луї де Фюнесса, П.Бельмондо, Ален Делона, Софі Марсо та ін. Щорічні престижні кінофестивалі-конкурси в Каннах і їхня нагорода (Оскар) - слава Франції.
Естрада. Класика її - Едіт Піаф, Мірей Матьє; улюбленці французів сьо­годні - Патрісія Каас, Джо Дасен, Мілена Фамер, оркестр Поля Мо-ріа.
Франція одна з тих держав, які стояли у витоків створення Болонського процесу, що мав свою передісторію. Спочатку була підписана Лісабонська конвенція (1997), потім Сорбонська декларація (Париж, Сорбонна, 1998), де були узгоджені спільні вимоги, критерії та стандарти системи освіти. Цей процес дістав назву Болонського від назви університету в Італійському місці Болонія. Україна також прогне увійти до складу країн - учасників Болонського процесу. Сьогодні до нього входять 40 країн Європи, в тому числі й Росія.
Франція - центр світової моди...
Франція завжди вважалася законодавицею моди. Про французькі вишукані та елегантні одяг і взуття мріяли модниці всього світу.
Створений у січні 1997 року в одному з крил Лувра Музей моди текстильної промисловості має, поряд із подібними музеями Лондона і Нью-Йорка, одну з найбагатших колекцій. У центрі Парижа, що зазнав великих змін, мода знайшла собі місце не тільки в підземних галереях Карусель, але й у вуличних вітринах. Найбільший музей Європи Лувр не обмежується показом античних багатств, скульптур і полотен відомих живописців. У січні 1997 році тут знову відкрив свої двері Музей моди і текстильної промисловості, а незабаром має відкритися Музей декоративного мистецтва.
Французька мода давно шукала місце для своїх колекцій і з ентузіазмом прийняла повідомлення про те, що їй передані площі в Луврі, де протягом 12 років на сезонні покази збиралися у Квадратному дворі 2 000 журналістів. Однак незабаром у підземеллі Лувра було обладнано 25000 кв.м помешкань торгового і культурного призначення. Ось уже кілька років тому французькі модельєри змінили золото палаців на 4 звичайних зали, що зробило Париж столицею моди. Музей моди і текстильної промисловості переїхав із крила Марсан ближче до площі Карусель - у крило Роган. Близько 100 років держава субсидує музей, що дає йому можливість користуватися площами в Луврі. Сьогодні музей займає площу в 44000 кв.м на 3 рівнях, що дозволяє показувати соту частину фондів, змінюючи експонати двічі на рік за тематичною ознакою.
Мода зробила модним весь квартал навколо Лувра. Під колонами двору Наполеона, на терасах кафе Марлі збирається „весь Париж", особливо у період показу колекції. Архітектор Олів'є Ганьєр перетворив колишні офіси у своєрідний пурпуровий палац, який нагадує Харіс - бар у Венеції. А за два кроки звідси шумить вулиця Сен - Онуре, де гігант косметики Шісейдо купив салани Карита; Гуччі перебудував свій „бутик" у зв'язку з приходом модельєра Ерменгільдо Зена, а Джанні Версаче розширив сівй магазин. Мрія об'єднати в єдиній перспективі Лувр і Єлисейські поля стає реальністю.
Будинки мод і парфумерні фірми...
В.Гюго „Парфумер"- виникнення галузі: конкуренція за шкіряні рукавички для дворянства, любителів коней між Італією і Іспанією. Франція пропонує ароматичні рукавички. Колиска - м. Грас.
Будинок мод  Ів Сен Лорана, понад 40 років; Крістіана Діора, найстаріший.   Сучасні   дизайнери-Джон Гальяно, Пако Рабанн.
Будинок мод Версаче; Коко   Шанель(одна  з   небагатьох  жінок-модельєрів.   Духи "Шанель №5").
Будинок мод кутюр'є Луї Ферро; Крістіана Лакруа (іспанський стиль); Еману ель Ангаро(італійський стиль).
Дизайнер Валентино (наряди вечірні для принцес).
Будинок мод Лоліли Лем піки(одяг для дівчат); Рошаз; будинок мод і парфумів Жане Пару. Косметичні фірми „Саmау" і "L'огеаl'(парфуми, туалетна вода, парфумована вода. Найвідоміші: "Еvа Flог", "Аmаtі", "Fіdjі", "Оріum", "Раlоmа Рісаssо", "Еsраhan" та ін.). Професії модельєра, візажиста, дизайнера, кутюр'є беруть початок із Франції. Найкращі дизайнери - чоловіки. Будинки мод випускають красиві ювелірні вироби і прекрасну чоловічу та жіночу галантерейну продукцію.
Архітектура
Париж — одне з найкращих міст світу. Стоїть на р. Сені (колишнє рибальське селище Лютеція племені паризїів - на о. Сіте, 52 р. до н.е.). Готель «Жорж» - типова споруда у французькому стилі, де зупинявся популярний письменник Бальзак. 
Подорож по Парижу. Чудеса архітектури:
Шартрський собор, освячений у 1260 р. Чудесний храм, присвячений Діві Марії. Французи, як і українці, багато молитов посилають до Богородиці. Скульптура Богородиці («Троянда Франції») — данина багатовіковій традиції французів поклонятися Діві Марії як Богоматері-заступниці. На всіх іконах вона оточена символами: терновою гілкою, ліліями (символ непорочності), фіалками (символ покори). Діва Марія на вітражі — у трояндовому саду і тримає трояндову гірлянду — «Троянда без колючок».
Лувр - королівський замок, побудований Філіппом Августом у 1204 р., перебудований Карлом V у 1364 р. 400 років правління різних імператорів - різні стилі у Луврі. Сьогодні - це один із найбільших музеїв мистецтв світу (полотна і скульптури світових і французьких геніїв - Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тиціана, Рубенса, Ель Греко, Гойї, Пікассо, Ж. Латура та ін.).
Тріумфальна арка заввишки 50 м починає цю площу (побудована за наказом Наполеона у 1806 р.).
Площа Згоди - одна з найбільших площ Парижа (84 тис. кв.км).
Єлисейські Поля - шлях тріумфів історії, прогулянок сьогодення, престижна вітрина Парижа, що має 628 будинків з обох боків.
Собор Паризької Богоматері
Версаль (1661р.) - шедевр Короля-Сонця ЛюдовікаXIV. Резиденція, мисливський замок в околицях Парижа. Розкішний палацово-парковий ансамбль: сади зі скульптурами, фонтани, басейни, гротиЄ навіть ціла система каналів - «Маленька Венеція». Туристський ансамбль світової слави".
Монмартр - один із підвищених районів Парижа. Місце, де збирається мистецька еліта Франції. Тут багато кабаре. Одна з його перлин - церква Сакре-Кьор (Церква Серця Христового) - побудована у візантійському стилі (1874-1919 рр.). Церква, національного покаяння і примирення (побудована після Паризької комуни на місці вбитого колись архієпископа). Поруч — художній музей Монмартра, Музей воскових фігур.
Ейфелееа вежа (1889 р.) — емблема Парижа, на березі р. Сени. Символ нової індустріальної епохи. Багато митців виступали проти її спорудження. Будував інженер Ейфель. Висота її разом з антеною - 320,75 м.
Центр Помпіду, найзнаменитіший зразок стилю «Хай-Тек». Головний сучасний атракціон Парижа. Центр акустики, музики, тут є концертні та виставкові зали, кафе.
Мулен-Руж «Червоний млин» (1889 р.) - кабаре. Різні музичні рев'ю, стриптиз-зали. Одна з пікантних родзинок Парижа.
Франція вважається одним з найбільших у світі регіонів іноземного туризму. Щороку ії відвідують понад 50 млн. чоловік. На кожного жителя Франції припадає майже один іноземець турист. Франція знову обігнала Іспанію щодо туризму: архітектура, культура - це перше, що приваблює туристів. Багаті курорти Середземномор'я - Рів'єра, Лазуровий берег - дуже відомі, елітні. Розвинений тут також альпінізм як вид спорту і туризму. Україна може цього повчитися, бо можливості має подібні. Але до прибутків, сервісу, менеджменту галузі нам поки що дуже далеко.
Література...
Це ще одна дуже різнопланова сторінка французької культури. Франція дала світові великих учених, художників, письменників філософів, політичних діячів. Протягом багатьох століть вона була одними із культурних центрів Європи. В 16 ст. за Людовіка 14 - Короля - Сонечка французька мова стала мовою міжнародною. Нею говорили дипломати, в європейський країнах знати її вважалося добірною манерою у вишуканому товаристві. У 18 ст. у вітальнях Європи обговорювали книжки французьких письменників Вольтера, Руссо, Дідро, Монтеск'є, звучала музика французьких композиторів Керубіні, Берліоза, Гуно, Сен - Санса. В 19 ст. Європа заговорила про нову течію в образотворчому мистецтві - Імпресіонізм, батьківщиною якого була Франція. Французький імпресіонізм - це картини Моне, Мане, Бенуара, Дега та інших. Епоха Відродження в літературі - Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» - жанр сатиричного гротеску.
А.Екзюпері - «Маленький принц», «Планета людей» - французький романтизм. О.Дюма - пригодницька література на історичному тлі. 
Жуль Верн - наукова фантастика. 
Бальзак, Стендаль, Мопассан, Флобер, Золя - засновники критичного реалізму. Знову романтизм у В.Гюго і Жорж Санд.
Дуже цікавий напрям літератури Франції, що межує із філософією, - екзистенціалізм - представлений у творчості Альбера Камю і Жана Поля Сартра. Вони роздумували   над  змістом   життя   і  якоюсь  мірою  заперечували   суть людського існування, стверджуючи, що всі ми стоїмо над прірвою... Глибоко песимістичні твори: який тоді смисл життя, мрій, надій і сподівань?!
Але зовсім інше світосприйняття мали письменники-новелісти, твори яких і сьогодні хвилюють нас. Нині, в епоху глобалізації, культу матеріальних цінностей, втрати духовності, вони — поза політикою, поза кордонами, бо зачіпають найпотаємніші душевні струни, торкаються людських почуттів, переживань, незалежно від того, хто ти: француз, німець чи українець.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.