воскресенье, 18 мая 2014 г.


Загальний огляд та різноманітність 

країн  Австралії та Океанії

Австралія та Океанія – це найвіддаленіший регіон, який розвивається в тісній співдружності з найближчими сусідами – країнами Азії. Тому часто Австралію і Океанію асоціюють з Азійсько-Тихоокеанським регіоном світу. До його складу входить унікальна держава, що займає повністю увесь континент, і кілька молодих держав, розташованих на островах і архіпелагах Тихого океану.
 
Офіційна назва держави – Австралійський Союз. Вона розташована на однойменному материку та на дрібних островах (Різдва, Норфолк, Макдональд, Кокосові та ін.). Загальна площа країни становить близько 7,7 млн км2; населення - 21,9 млн осіб. Столиця держави – Канберра, яка виділена в особливу адміністративну одиницю - Австралійську столичну територію.
За формою державного правління Австралія є конституційною монархією, за устроєм – федерацією. Вона поділяється на 6 штатівЗахідна і Південна Австралія, Новий Південний Уельс, Вікторія, Квінсленд, Тасманія та 2 території – Північну і Столичну. Главою держави є монарх Великої Британії, представлений в Австралії генерал-губернатором, який призначається за рекомендацією австралійського уряду. Офіційна мова держави англійська. Грошова одиниця - австралійський долар.
Географічне положення. Країна розташована переважно у тропічних широтах, омивається водами Індійського й Тихого океанів, має тільки дві значні затоки: Карпентарія на півночі й Велика Австралійська – на півдні. Океанічні простори значно відокремлюють Австралію від інших регіонів і країн світу. Тільки на півночі через численні острови вона має зв’язок із країнами Південно-Східної Азії.
Природні умови й ресурси. В Австралії переважає рівнинний рельєф: на заході – плоскогір’я, у центрі – низовина. На сході материка розміщені давні середньовисотні гори. Країна розташована в трьох кліматичних поясах: субекваторіальному, тропічному та субтропічному. Внаслідок сухості клімату тут мало великих річок, що створює проблему водного дефіциту. Лише річки басейну Муррею та підземні води є важливими джерелами водопостачання для господарських і побутових цілей.
Мінерально-сировинні ресурси Австралії різноманітні й достатні як для власних потреб, так і для експорту. Це боксити, алмази, залізна і марганцева руди, вольфрам, титан, цинк, олово, свинець, золото, срібло. Є великі поклади урану в північних штатах країни. Тривала ізольованість Австралії зумовила неповторність її органічного світу. Для рослинності й тваринного світу країни характерними є ендеміки та релікти, серед яких численні види евкаліптів, сумчасті тварини. Найбільшу площу в Австралії охоплюють природні зони тропічних пустель і напівпустель. Ліси трапляються на крайній півночі та в горах. Природу країни значно змінили люди особливо в густозаселених районах. Серед проблем, що трапляються в Австралії щорічно, є лісові пожежі, які завдають великих збитків державі.
Народонаселення і культура. Понад 80 % австралійців мають європейське походження і є нащадками англійців та ірландців. Крім того, тут живуть італійці, греки й слов’яни, зокрема українці (діаспора українців налічує тут понад 35 тис. осіб). Аборигени становлять лише 1,5 % населення країни. В останні роки вони активно проводять боротьбу за повернення своїх земель, зміцнення соціальних та інших прав. Для країни характерна найнижча густота населення: пересічно до 10 осіб/км2. Найгустіше заселені південно-східні (разом з Тасманією) й південно-західні території. Австралія має високий рівень урбанізації – 83 % , що є одним з найвищих показників у світі. Особливе місце серед міських поселень належить столицям штатів, як-от: Брісбен, Сідней, Аделаїда, Мельбурн, Перт, а також гірничим містам і середнім містам – центрам окремих галузей важкої промисловості (Ньюкасл, Порт-Кембл, Куїнана та ін.). Натомість сільські поселення мають дуже незначну густоту населення. Характерним явищем для Австралії є крапкове ізольоване фермерське розселення людей. У релігії переважає християнство, зокрема, серед віруючих переважна більшість є католиками й англіканами, у країні є представники й інших віросповідань.
Особливості народів і націй: Незалежно від походження в австралійців добре розвинене почуття своєї національної приналежності. Це досить витривалі, сміливі, працьовиті люди. Вони часто влаштовують різноманітні свята, змагання, особливо кінні. Скачки коней є основною подією на щорічному королівському пасхальному шоу в Сіднеї. Це своєрідний ярмарок, на який завозиться сільськогосподарська продукція і худоба з усієї країни. У Сіднеї щорічно влаштовуються аукціони вовни, скотарства, ремісницькі виставки.
Улюбленими видами спорту австралійців є крикет, футбол, регбі й водні види: серфінг, плавання, віндсерфінг, парусний спорт, водні лижі та ін.
В Аделаїді щорічно проводяться автогонки «Формула-1» на Гран-прі Австралії, у Мельбурні - відкритий чемпіонат країни з тенісу, що входить у серію «Великого шлему».
В Австралії значна увага приділяється охороні культурних і природних об’єктів, багато з яких є унікальними туристичними ресурсами. Серед найбільш цікавих - споруда оперного театру, Королівський національний парк у Сіднеї, Королівський монетний двір, Королівський виставковий центр, собор Св. Патріка у Мельбурні, католицькі собори у Перті та Аделаїді. Серед природних пам’яток - Великий Бар’єрний Риф, останці Айєрс-Рок та Ольгас. Обов’язковою в Австралії є шкільна освіта з 6 до 15 років у державних чи приватних школах. Для дітей, що живуть на тваринницьких фермах, навчальний матеріал транслюється по радіо (дистанційне навчання), використовується Інтернет, відео- та аудіоуроки. Університетська освіта не є обов’язковою. Молодь віддає перевагу базовій вищій освіті у коледжах. Австралія відрізняється високим показником людського розвитку.
Господарство. Структура економіки Австралії відповідає критеріям високорозвинутих країн світу. Про це свідчить високий показник ВВП, який нині оцінюється у понад 770 млрд дол. та понад 36 000 дол. ВВП на душу населення.
Більша частина населення країни (69 %) зайнята у сфері послуг (туризм, банківська справа, кіноіндустрія, телеіндустрія), яка створює 62 % ВВП. В обробній промисловості ці показники становлять відповідно 15 і 18 % ВВП, у добувній – 2  і  7 %, а в сільському господарстві – 5  і  З %.
Значним в Австралії є розвиток гірничодобувних галузей, які орієнтуються на зовнішній ринок. Обробна промисловість представлена галузями харчової, текстильної промисловості, автомобілебудуванням, чорною металургією. Близько 2/3 підприємств обробної промисловості сконцентровані у штатах Новий Південний Уельс і Вікторія. Інтенсивно розвивається обробна промисловість у штаті Південна Австралія. Поблизу міста Аделаїда з допомогою японців був створений багатофункціональний технополіс «Хайтек-Сіті», в якому розвиваються наукоємні галузі. Поблизу міста Сіднея є космічний і атомний центри.
Зовнішньоекономічна діяльність. Підвищений інтерес для Австралії становить співпраця з країнами Азії. Держава входить до складу Комісії країн південної частини Тихого океану, є членом Організації економічного співробітництва і розвитку країн, з 1989 р. входить до Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, метою якого є сприяння обміну послугами, інвестиціями, охороні довкілля.
Австралія підтримує потужні двосторонні торговельні відносини з багатьма країнами. На добувні галузі промисловості країни припадає до 45 % експорту. Вони виступають основним джерелом надходження валюти до країни. Експортною галуззю є також сільське господарство й переробні галузі, на які припадає понад 35 % вартості експорту. Експортуються переважно вовна, м’ясо, сир, шкіра, пшениця, цукрова тростина, фрукти.
Головні зовнішньоторговельні партнери Австралії – це Японія, США, Китай та країни Південно-Східної Азії. З Україною Австралія також підтримує торговельні відносини, однак товарообіг між нашими країнами поки що незначний.
Ø Австралійський Союз розташований на однойменному материку та на дрібних островах. Величезні океанічні простори значно відокремлюють Австралію від інших регіонів і країн світу. Тривала ізольованість Австралії зумовила неповторність її органічного світу.
Ø За формою державного правління Австралія є конституційною монархією, за устроєм - федерацією.
Ø В Австралії переважає рівнинний рельєф. Країна розташована в трьох кліматичних поясах: субекваторіальному, тропічному та субтропічному. Внаслідок сухості клімату в Австралії мало великих річок, що створює серйозну проблему водного дефіциту.
Ø Структура економіки Австралії відповідає критеріям високорозвинутих країн світу. Австралія підтримує потужні двосторонні торговельні відносини з багатьма країнами. 
Океанія. Океанія – це сукупність островів південно-західної, центральної і південної частин Тихого океану. За походженням це острови вулканічного, коралового й материкового походження. За соціально-економічними особливостями та їх заселенням острови об’єднані у три великі групи – Меланезію, Мікронезію та Полінезію.
Меланезія у перекладі з грецької мови означає «Чорні острови». Це дійсно сукупність островів, розташованих на північний схід від Австралії, де корінні жителі належать до негроїдної раси.
Мікронезія названа так за незначну площу островів і кількість населення, що на них проживає.
Полінезія з грецької мови перекладається як «багато островів». Ця частина Океанії охоплює центральні частини Тихого океану.

Нині на політичній карті Океанії існує 13 незалежних держав, переважно республік, і кілька залежних територій, загальною площею близько 525 тис. км2, з населенням 6,1 млн осіб. До самостійних незалежних держав належать Республіка Вануату, Республіка Кірибаті, Республіка Маршаллові Острови, Федеративні Штати Мікронезії, Республіка Науру, Республіка Палау, Незалежна Держава Самоа, Суверенна Демократична Республіка Фіджі. Є серед держав Океанії й конституційні монархії. Це – Нова  Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, Королівство Тонга і Тувалу (Еліс). Залежними від розвинутих країн світу територіями поки що залишаються Гуам, Кокосові Острови, Кука, Мідуей, Ніуе, Нова Каледонія, Норфолк, Острів Різдва, Піткерн, Східне Самоа, Північні Маріанські Острови, Токелау, Уолліс і Футуна, Французька Полінезія.
Природні умови й ресурси безпосередньо впливають на характер і структуру господарства країн Океанії. Більшість островів утворилися у результаті потужної вулканічної діяльності, яка триває і нині. До інших несприятливих природних умов належать цунамі. Є в Океанії коралові за походженням острови, які суттєво відрізняються від вулканічних своїм низовинним плоским рельєфом.
На більшості островів корисні копалини відсутні. Окремі родовища нафти і газу, нікелю, міді, золота, а також фосфоритів розробляються лише на кількох великих островах - Нова Гвінея, Нова Зеландія, Фіджі, Папуа-Нова Гвінея. Перспективними для освоєння є родовища рудних корисних копалин на океанічному дні.
Океанія розташована в п’яти кліматичних поясах, проте на більшій частині островів панує тропічний клімат із значною кількістю опадів, що формуються під дією пасатної циркуляції. На формування погодних умов регіону часто впливають океанічні течії Ель-Нінья і Ла-Нінья, з якими пов’язують як тривалі посухи, так і тривалі дощі. Населення Океанії звикло до таких умов проживання, хоча часто вони несуть значні матеріальні й людські втрати.
Походження островів і кліматичні умови сприяли формуванню різноманітних ґрунтів, проте родючими вони є лише на вулканічних островах, де й зосереджене сільське господарство. Рідкістю для окремих островів Океанії є прісна вода. Переважають або солонуваті підземні води, або термальні озера. Великі річки також рідкість для регіону. Є вони лише на островах Нової Зеландії та Нової Гвінеї.
Рослинний покрив і тваринний світ Океанії багатий. Різноманітні дерева відіграють суттєву роль у житті місцевих жителів, які використовують їх плоди в їжу, деревину на дрова і як будівельний матеріал. Серед тварин надзвичайно цікавими є ссавці, плазуни й птахи. З метою збереження унікальної флори й фауни в Океанії створено кілька великих національних парків.
Народонаселення й культура. Корінними жителями Океанії є полінезійці, мікронезійці, меланезійці й папуаси, які представлені змішаними расовими типами. Вони відрізняються не тільки зовнішніми рисами, а й мовами, кількість яких тут дуже велика. Багато мов перебувають на стадії зникнення, їх заміщають англійська й французька мови.
Кількість населення Океанії нині становить близько 15 млн осіб, а середній показник приросту населення - 1,5 %о. Найбільшим він є на Маршаллових (2,9 %о) і Соломонових (2,7 %о) Островах. Середній показник урбанізації – 67 % . Проте є країни, де цей показник наближається або вже дорівнює 100 %. Це, наприклад, Науру та острів Гуам. Положення корінного населення в країнах Океанії різне. Є держави, в яких частка корінних жителів висока. Наприклад, у Новій Зеландії аборигени становлять до 15 % населення країни, частка полінезійців на Північних Маріанських островах сягає понад 21 %. Частка європейців є високою на Гавайських островах, у Новій Каледонії та Новій Зеландії. Останнім часом у країнах Океанії зростає частка вихідців із країн Азії. Населення Океанії сповідує переважно християнство.
Господарство. Економічно країни Океанії тісно пов’язані зі своїми колишніми чи теперішніми метрополіями. Більшість країн і територій належать до слаборозвинутих країн, мають невисокі макроекономічні показники, індекс людського розвитку і низький рівень життя. Це зумовлено обмеженістю природних ресурсів, віддаленістю від світових ринків збуту продукції, дефіцитом кваліфікованих спеціалістів, фінансовою залежністю від розвинутих держав. Загалом краще розвиваються ті острови, які експортують мінеральну сировину або є відокремленими департаментами метрополій. Головною галуззю у більшості країн є сільське господарство, яке спеціалізується на виробництві споживчих культур. Тут вирощують батат, маніок, хлібне дерево, цукрову тростину, банани, кокосову пальму, окремі з яких є експортоорієнтованими. Серед галузей тваринництва представлені свинарство, птахівництво, скотарство, зокрема розведення малої рогатої худоби. Популярною галуззю Океанії останнім часом стає туризм.
Однією з найгостріших проблем окремих країн Океанії є нерозвиненість транспортної системи. Мешканці країни користуються як транспортним засобом переважно човнами-каное. Проте є деякі держави, які досить швидко розвивають авіаційний і морський транспорт, створюючи потужні компанії. Поміркуйте, як можна активізувати створення транспортної системи в Океанії. Знайдіть на карті ті міста, які нині є міжнародними транспортними вузлами в регіоні.
Найбільш розвинутою країною Океанії нині є Нова Зеландія. Вона займає частину Полінезії на площі понад 271 тис. км2. Кількість населення понад 4,3 млн осіб. Столиця країни – Веллінгтон. Нова Зеландія – це парламентська держава, хоча її главою є англійський монарх, якого представляє генерал-губернатор. Високий рівень демократії у Новій Зеландії утвердився дуже давно. Цікавим фактом є те, що саме ця країна ще в 1893 р. першою надала право голосу жінкам. Понад 85 % населення країни належить до європеоїдної раси англійського походження. Тому офіційна англійська мова є тут невипадковою. Нова Зеландія відрізняється високим рівнем розвитку, про що свідчать усі макроекономічні показники. Основною галуззю господарства країни є обробна промисловість - чорна і кольорова металургія, лісохімічна промисловість, багатопрофільне машинобудування. Одночасно Нова Зеландія спеціалізується й на аграрно-сировинних галузях і є важливим постачальником на світовий ринок продукції тваринництва, лісопаперових виробів, рибопродуктів та алюмінію. Основними її торговельними партнерами є Австралія, США та Японія. Швидкими темпами у Новій Зеландії розвивається міжнародний туризм із щорічним прибутком понад 4-5 млрд дол.
Зовнішньоекономічна діяльність. Країни Океанії здобували свою незалежність ніби двома хвилями: перша група країн стала незалежною у 70-ті, а друга - у 90-ті роки XX ст. Зважаючи на молодість новостворених суверенних держав, варто говорити про незначну їхню роль у світовому господарстві й міжнародних відносинах. Окремі з них і досі є формально залежними від своїх колишніх метрополій, які надають систематичну допомогу своїм заморським володінням.
Зв’язки між Океанією та іншим світом. Прикладом таких зв’язків є Французька Полінезія, до складу якої входить 130 островів. Франція зберігає повний контроль над цією територією і одночасно допомагає в розвитку прибуткових галузей, які сама й інвестує. Такими галузями є туризм, вирощування на світовий ринок прянощів (зокрема, ваніліну). Завдяки такій підтримці й допомозі Французька Полінезія має достатньо високі економічні показники (ВВП надушу населення - понад 10 000 дол.). Окремі країни мають стратегічне значення: у них побудовані військові бази розвинутих держав світу. Випробування тут ядерної зброї завдало великої шкоди довкіллю. Прибуття туристів на острови приносить країнам значні доходи й змінює їхній імідж у світі.
Ø Океанія – це сукупність островів Тихого океану, які об’єднані у Меланезію, Мікронезію та Полінезію. На політичній карті Океанії існує 13 незалежних держав.
Ø Природні умови Океанії прямо впливають на життя й діяльність населення, на сировинні ресурси багаті лише окремі країни.
Ø Головною галуззю в більшості країн є сільське господарство, яке спеціалізується на виробництві споживчих культур, на окремих островах швидкими темпами розвиваються туризм та обробні галузі промисловості.
Ø  Нова Зеландія є високорозвинутою країною Океанії й світу.
Ø  Окремі острови зайняті під військові бази розвинутих країн світу.


Комментариев нет:

Отправить комментарий

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.