Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Роль міжнародних і організацій у врегулюванні конфліктів

Кінець ХХ – початок ХХІ ст. характеризується двома взаємовиключними, на перший погляд, процесами інтеграції та дезінтеграції країн світу. Розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини, поява значної кількості невизнаних республік, сепаратистські настрої в Канаді, Великій Британії свідчать про прагнення народів до самостійності, власної державності. Проте зважаючи на сучасний рівень науки, техніки та економіки, ефективний розвиток кожної окремо взятої держави можливий лише за умов тісного співробіт­ництва з іншими державами. Для того щоб координувати співробітництво, створюються міжнародні організації – об’єднання держав або національних товариств неурядового характеру для досягнення спільних цілей (політичних, економічних, науково-технічних тощо). 

Сьогодні у світі нараховується близько 2,5 тис. міжнародних організацій. Їх кількість продовжує зростати, що свідчить про потреби країн у спільній праці. Визначимо особливості провідних міжнародних організацій, їх роль у світовому просторі.

Міждержавні організації існували ще в XVII–VIII ст. переважно як військові або торговельні союзи. Нині їх створюють, щоб об’єднати зусилля держав для вирішення проблем у найрізноманітніших сферах життя (економічній, політичній, культурній тощо).

Міжнародні організації – постійні об’єднання міжурядового або неурядового характеру, що створені на основі міжнародних угод з метою сприяння вирішенню обговорених в угоді міжнародних проблем.

За напрямками діяльності можна відзначити такі провідні міжнародні організації: 

- організації економічного характеру, що охоплюють сферу фінансів, торгівлі (Світова організація торгівлі – СОТ, Міжнародний валютний фонд – МВФ, Міжнародний банк реконструкції і розвитку – МБРР тощо);

- організації у сфері діяльності окремих галузей світового господарства (Міжнародне агентство з атомної енергії – МАГАТЕ, Організація країн-експортерів нафти – ОПЕК тощо);

- професійні організації (Міжнародна організація журналістів – МОЖ, Міжнародна організація кримінальної поліції – Інтерпол тощо);

- демографічні організації (Всесвітня асамблея молоді – ВАМ); 

- організації в галузі культури, освіти і спорту (Міжнародний олімпійський комітет – МОК, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури – ЮНЕСКО);

- військові організації (НАТО);

- екологічні організації (Грінпіс);

- організації на підтримку миру й солідарності (Всесвітня Рада Миру – ВРМ) та багато інших. 

Нині у світі існує величезна кількість різноманітних блоків і союзів країн як світового, так і регіонального масштабу. Універсальні міжнародні організації об’єднують більшість країн світу і регулюють конкретні форми міжнародних відносин, а регіональні – об’єднують певні групи країн для вирішення визначених регіональних проблем.

Універсальні міжнародні організації. Найвпливовіша з них – Організація Об’єднаних Націй (ООН), створена 24 жовтня 1945 р., із штаб-квартирою у Нью-Йорку (США). Її завдання, визначені Статутом ООН, – підтримка і зміцнення міжнародної безпеки; розвиток відносин між націями на основі поваги принципів рівноправності і самовизначення; міжнародне спів робітництво з вирішення світових проблем політичного, економічного, соціального, культурного характеру; заохочення поваги до прав людини тощо. До первісних членів ООН належали 50 держав, а нині вона налічує 192 держави світу. Офіційні мови ООН – англійська, арабська, іспанська, китайська, російська й французька. 

Відповідно до Статуту в ООН діють шість основних підрозділів:

Генеральна Асамблея (ГА) – головний орган ООН, що об’єднує всіх її членів за принципом: одна держава – один голос. Вона розглядає принципи співробітництва з гарантування миру й безпеки у світі; обирає непостійних членів Ради Безпеки ООН; призначає Генерального секретаря ООН; координує міжнародне співробітництво в економічній, соціальній, культурній і гуманітарній сферах. Сесії ГА проходять щорічно.

Рада безпеки (РБ) – єдиний орган ООН, що може приймати рішення, обов’язкові для членів ООН. Складається з 15 членів: 5 постійних (Росія, США, Велика Британія, Франція, Китай), які мають право «вето», і 10 непостійних членів, що обираються Генеральною Асамблеєю на два роки. 

У сучасному світі міжнародні організації є основним організатором співпраці між державами.

Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР) відповідає за економічне і соціальне співробітництво і вирішує завдання, покладені на неї у зв’язку з реалізацією рекомендацій Генеральної Асамблеї. Координує діяльність спеціалізованих установ ООН. Складається з 54 виборних країн.

Міжнародний суд – головний судовий і юридичний орган ООН, створений 1945 р. До його складу входять 15 суддів, яких обирає Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев’ять років. Суд вирішує правові суперечки тільки між державами. Розташований у Гаазі (Нідерланди).

Секретаріат ООН складається з Генерального секретаря (головна посадова особа ООН, обрана на 5 років) і персоналу, що відповідає за виконання поточної роботи ООН. Під егідою ООН працює ціла мережа міжурядових спеціалізованих установ і міжнародних неурядових агентств, як-от: Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) зі штаб-квартирою у Відні; Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародна організація праці (МОП) – усі зі штаб-квартирою в Женеві; Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) у складі 184 членів, що сприяє реконструкції і розвитку територій держав-членів через заохочення капіталовкладень на виробничі цілі, має штаб-квартиру у Вашингтоні; Міжнародний валютний фонд (МВФ), що налічує 185 держав-членів і заохочує до співробітництва в галузі валютної політики, сприяє зростанню світової торгівлі та підтримує стабільність валют світу, зі штаб-квартирою у Вашингтоні; Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) має штаб-квартиру в Парижі, Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО) зі штаб-квартирою в Римі та ін.

Авторитетною економічною організацією світового рівня є Світова організація торгівлі (СОТ), створена 1995 р. на базі Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГУТТ), зі штаб-квартирою у Женеві (Швейцарія). СОТ відповідає за розробку і впровадження нових торговельних угод, а також стежить за дотриманням членами організації всіх угод, підписаних більшістю країн світу. Нині її членами є 153 країни (Україна була прийнята у травні 2008 р.), кожна з яких зобов’язана надавати іншим членам СОТ режим найбільшого сприяння в торгівлі.

Регіональні міжнародні організації. Останнім часом велику роль у вирішенні політичних і соціально-економічних питань на континентах і в регіонах світу відіграють регіональні міжнародні організації. У Європі найбільшим регіональним міжнародним утворенням став Європейський Союз (ЄС) зі штаб-квартирою у Брюсселі (Бельгія). Офіційно ЄС налічує 27 європейських держав, заяви з проханням про вступ до ЄС подали також Хорватія, Македонія, Туреччина, Чорногорія, Албанія, Сербія, Ісландія. 

Головними цілями і сферою діяльності ЄС є спільна аграрна, торговельна, зовнішня політика і політика безпеки, координація найважливіших напрямків економічної політики держав-членів, співробітництво в галузі правосуддя i внутрішніх справ, у сфері освіти, охорони здоров’я, культури тощо. ЄС володіє унікальною системою інститутів, як-от: Європейська Рада у складі голів держав і урядів країн-членів ЄС, що приймає рішення з ключових питань інтеграційної стратегії ЄС та обирає Президента ЄС; Рада Міністрів ЄС – орган прийняття рішень з питань поточної економічної політики і виконує законодавчі функції; Європейська комісія – головний виконавчий орган ЄС, що забезпечує повсякденну діяльність Союзу; Європейський парламент – представницький орган у складі 785 депутатів від країн-членів ЄС, основною функцією якого є затвердження бюджету ЄС і контроль за діяльністю Комісії, розташований у Страсбурзі (Франція); Європейський суд, що регулює розбіжності між державами-членами, між інститутами ЄС, між ЄС і фізичними або юридичними особами, зі штаб-квартирою в Люксембурзі; Європейський центробанк, заснований 1998 р. для вироблення і здійснення спільної валютної політики зони євро, зі штаб-квартирою у Франкфурті-на-Майні. 

Історія ЄС починається 1957 р., коли на базі Європейського об’єднання вугілля i сталі та Євроатому було створено Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) у складі шести країн: ФРН, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Пізніше, 1973 р., до ЄЕС увійшли Велика Британія, Данія, Ірландія, 1981 р. – Іспанія й Португалія, 1986 р. – Греція, 1995 р. – Швеція, Фінляндія, Австрія. Безпрецедентне розширення ЄС відбулося 2004 р., коли його членами стали відразу 10 країн: Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія. У 2007 р. до ЄС вступили Болгарія і Румунія.

Також впливовим військово-політичним блоком на теренах Європи стала Організація Північноатлантичного договору (НАТО, North Atlantic Treaty Organization), утворена 1949 р. Нині вона налічує 28 держав не лише Європи, а й Північної Америки. Свої офіційні заявки на вступ до НАТО подали Боснія та Герцеговина, Македонія, Чорногорія тощо.

Головна мета цього блоку – гарантування свободи й безпеки всіх її членів у Європі та Північній Америці відповідно до принципів Статуту ООН. Для досягнення цієї мети НАТО використовує свій політичний вплив і потужний військовий потенціал. Сили НАТО з кінця 90-х років XX ст. брали участь у миротворчих операціях у кількох країнах світу, у тому числі спостерігають за безпекою в Боснії та Герцеговині, Косові, Афганістані та Іраку. Штаб-квартира розташована в Брюсселі (Бельгія).

Міждержавне євразійське політико-економічне об’єднання Співдружність Незалежних Держав (СНД) утворили колишні 12 радянських республік (Азербайджан, Вірменія, Грузія – вийшла в 2008 р., Білорусь, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна). Вищим органом СНД є Рада глав держав, головний виконавчий орган – Виконавчий секретаріат зі штаб-квартирою в Мінську (Білорусь). СНД засновано 1991 р. на засадах суверенної рівності всіх її членів. Це об’єднання не є державою і не має наднаціональних повноважень. Основні цілі організації – формування умов стабільного розвитку країн з метою підвищення життєвого рівня населення, поетапне створення єдиного економічного простору на базі ринкових відносин, політичне, військове, економічне і культурне співробітництво країн-учасниць. 

В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні найвпливовішим економічним об’єднанням стало Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), до якого входять 19 країн: Австралія, Індонезія, Канада, Китай, Малайзія, Мексика, Перу, Південна Корея, Росія, Сінгапур, США, Таїланд, Філіппіни, Чилі, Японія та ін. На це утворення припадає понад 60 % світового ВВП і 47 % обсягу світової торгівлі. Головна його мета – забезпечити режим вільної відкритої торгівлі та зміцнити регіональне співробітництво.

Країни Північної Америки – США, Канада й Мексика – у 1994 р. утворили Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА), мета якої – усунення митних і паспортних бар’єрів, стимулювання руху товарів і послуг між країнами – учасницями угоди.

Держави Північної і Латинської Америки (окрім Куби) з 1948 р. є членами військово-політичного союзу Організація американських держав (ОАД) зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Основні цілі союзу – підтримка миру і безпеки в Америці, запобігання і мирне врегулювання конфліктів між державами-членами, організація спільних дій для відсічі агресії, координація зусиль для вирішення політичних, економічних, юридичних проблем тощо. 

Найбільшою міжнародною організацією в Африці є створений 1963 р. Африканський Союз – правонаступник Організації африканської єдності (ОАЄ), що об’єднує 53 країни. Об’єктивними причинами його утворення були сприяння єдності і солідарності між країнами Африки, інтенсифікація і координація зусиль щодо підвищення рівня життя, узгодження співробітництва у сфері політики, оборони і безпеки, економіки, освіти, охорони здоров’я і культури африканських країн.

ПЕРЕЧЕНЬ МЕЖДУНАРОДНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ

Военно-политические объединения

Организация Североатлантического договора, НАТО, NATO

Тихоокеанский пакт безопасности, АНЗЮС, ANZUS

Региональная система обороны, РСО, RSS

Организация Договора о коллективной безопасности, ОДКБ

Межамериканский договор о взаимной помощи, TIAR

Оборонное соглашение пяти держав, FPDA

Балтийская Военно-морская Эскадра, BALTRON

Движение неприсоединения

Политические союзы и конфедерации

Шанхайская организация сотрудничества, ШОС

Совет государств Балтийского моря, CBSS

Союз южноамериканских наций UNASUR, UNASUL

Британское содружество, Содружество, Содружество наций, Commonwealth

Африканский союз, АС, AU

Союз для Средиземноморья, СдС, MU

Боливарианский альянс для Америк, АЛБА, ALBA

Союзное государство (России и Белоруссии)

Балтийская ассамблея

Группа семидесяти семи, G-77

Политико-культурные объединения

Международная организация тюркской культуры, ТЮРКСОЙ

Франкофония

Организация Исламского сотрудничества, ОИС, OIS

Латинский союз

Тюркский совет

Лига Арабских государств, ЛАГ

Содружество португалоязычных стран

Интеграционные объединения широкого профиля

Организация объединенных наций, ООН, UN

Большая восьмерка, Группа-8, G8

Всемирная торговая организация, ВТО, WTO

Содружество Независимых Государств, СНГ, CIS

Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе, ОБСЕ, CSCE

Евразийское экономическое сообщество, ЕвроАзЭС

Организация американских государств, ОАГ, OAS

Содружество демократического выбора, СДВ

Европейский союз, ЕС, EU

ГУАМ, GUAM

Карибское сообщество, КАРИКОМ, CARICOM

Совет Европы, СЕ

Латиноамериканская ассоциация интеграции, ЛАИ, LAI

Северный совет, СС, NC

Собз арабского Магриба, САМ, UdMA, UMA

Ассоциация стран Юго-Восточной Азии, АСЕАН

Совет сотрудничества арабских государств Персидского залива, ССАГПЗ

Экономические и валютные союзы

Организация стран-экспортеров нефти, ОПЕК, OPEC

Организация экономического сотрудничества и развития, ОЭСР, OECD

Экономическое сообщество стран Центральной Африки, ЭКОЦАС, ЦАВЭС, CEMAC

Организация черноморского экономического сотрудничества, ОЧЭС, BSEC

Сообщество стран Латинской Америки и Карибского бассейна, CELAC

Организация Восточно-карибских государств, ОВКГ,  OECS

Организация экономического сотрудничества, ОЭС

Экономическое сообщество стран Западной Африки, ЭКОВАС, ECOWAS

Сообщество развития Юга Африки, САДК, SADC

Большая двадцатка, G-20

Западноафриканский экономический и валютный союз, ЗАЭВС, UEMOA

Сообщество сахело-сахарских государств, СССГ, CEN-SAD

Межправительственный орган по вопросам развития, IGAD

Азиатско-тихоокеанское торговое соглашение, АПТА, APTA

Совет арабского экономического единства, CAEU

Страны Африки, Карибского бассейна и Тихоокеанского региона

Общие рынки

Центральноамериканский общий рынок, MCCA, CACM

Андское сообщество, CAN

Европейская экономическая зона, ЕЭЗ, EEA

Экономическое сообщество стран Восточной и Южной Африки, КОМЕСА, COMESA

Транстихоокеанское стратегическое экономическое партнерство, TPSEP, TPP, P4

Южнотихоокеанское соглашение о региональной торговле и экономическом сотрудничестве, SPARTECA

Таможенные союзы

Восточноафриканское сообщество, ВАС, EAC

Таможенный союз Белоруссии, Казахстана и России, ТС

МЕРКОСУР, MERCOSUR

Южноафриканский таможенный союз, ЮАТС, SACU

Зоны свободной торговли

Центрально-европейская ассоциация свободной торговли, ЦЕАСТ, CEFTA

Европейская ассоциация свободной торговли, ЕАСТ, EFTA

Североамериканская зона свободной торговли, НАФТА, NAFTA

Ассоциация регионального сотрудничества стран Южной Азии, СААРК, SAARK

Агадирское соглашение,

Зона свободной торговли Большого Ближнего востока, GAFTA

Африканская зона сводной торговли, AFTZ, AFTA

Евро-средиземноморская зона свободной торговли, EU-MED FTA, EMFTA

Политико-экологические объединения

Арктический совет

Политико-образовательные объединения

Европейское пространство высшего образования

Тихоокеанское сообщество

Постоянные форумы

Совещание по взаимодействию и мерам доверия в Азии, СВМДА, CICA

Группа Рио

Форум «Азия — Европа», АСЕМ, ASEM

Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество, АТЭС

Совет Баренцева/Евроарктического региона

Конференция парламентариев Арктического региона

Форум тихоокеанских островов, ФТО, PIF

Исламская восьмерка, D-8

Трехсторонний форум Турции, Афганистана и Пакистана

Прочие соглашения и объединения

Шенгенское соглашение
Евро-средиземноморское партнёрство