ЄВРАЗІЯ

Особливості клімату. Кліматичні пояси та області

Клімат Євразії тісно пов’язаний з її великими розмірами. Материк характеризується винятковою розмаїтістю кліматичних умов, чому сприяє низка факторів.

Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Ой­мяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану). На півдні розташоване «найвологіше» місце на Землі — містечко Чепуранджі (південно-східні схили Гімалаїв), де випадає понад 10 000 мм опа­дів на рік. Однак клімат Євразії в цілому сухіший, ніж клімат Північної Америки. У горах Євразії, як і на інших материках, кліматичні умови змінюються із висотою. Вони найбільш суворі в районах висо­когір’я, особливо на Памірі й Тибеті.

Євразія – єдиний материк, на якому представлені всі кліматичні пояси земної кулі. Із півночі на південь змінюють один одного арктичний, субарктичний, помірний, субтропічний, тропічний, субекваторіальний і екваторіальний пояси. На континенті відзначені найбільші на Землі контрасти температур. Особливістю материка є істотна зміна кліматичних умов не тільки з півночі на південь, але й із заходу на схід, а також наявність величезних областей із континентальним типом клімату.

Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники: 

o величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області; 

o видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь; 

o порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн; 

o вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них; 

o чергування рівнин і гір. 

Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів. Разом із ним на материк протягом усього року надходять повітряні маси з Атлантичного океану. Повітря, що формується над його поверхнею, особливо в областях, де простежується великий вплив теплої Північно-Атлантичної течії, характеризується плюсовою зимовою температурою та великою вологістю. Завдяки особливостям рельєфу атлантичні повітряні маси проникають далеко вглиб материка.

Арктичний пояс проходить через острови Північного Льодовитого океану й узбережжя східної частини материка. Температури повітря тут, як правило, значно нижчі за 0°С. Переважають арктичні повітряні маси й високий тиск. Випадає невелика кількість опадів – 250 мм на рік. На поверхні морів формується стійкий льодовий покрив.

Субарктичний кліматичний пояс простягається вузькою смугою через північну частину материка. Тут клімат трохи м'якший, улітку температура піднімається вище за 0 °С.

Найбільшу територію займає помірний пояс. Тут добре виражені чотири пори року, що проявляються в зміні погодних умов і життєдіяльності рослин. Улітку температури досягають +25°С і вище, узимку опускаються до –15°С і нижче. Середньорічна температура коливається між +15 до 0°С. Тут переважають помірні повітряні маси й низький атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря спричиняють випадання до 1000 мм і більше опадів на рік, але розподіляються дуже нерівномірно.

У межах помірного поясу сформувалися кліматичні області: морського помірно континентального, континентального й мусонного клімату. Якщо межі кліматичних поясів мають широтну довжину, то межі між областями – меридіональну.

Євразію перетинає субтропічний кліматичний пояс, у складі якого виділяють області із середземноморським, континентальним і мусонним кліматом.

Тропічний пояс у Європі відсутній, а в Азії він виражений лише в південно-західній частині, де розташовані пустельні й напівпустельні території. Улітку температури тут досягають +30 С і більше, а взимку опускаються до – 15°С і нижче. Тут відзначені рекордно високі для материка температури повітря. Спадні потоки повітря спричиняють дуже невелику кількість опадів.

На сході розташований субекваторіальний пояс, тут кліматичні умови більш сприятливі, насамперед, завдяки збільшенню кількості опадів. Субекваторіальний клімат можна також назвати мусонним. Різниця в тиску на материку й океані є настільки великою, що екваторіальні повітряні маси, що приходять з океану, проникають північніше тропіка, де має розташо­вуватися тропічний пояс. Тому субекваторіальний пояс відразу переходить у субтропічний.

Екваторіальний пояс охоплює південь півострова Малакка й більшу частину Зондських островів. Тут переважають екваторіальні повітряні маси й знижений атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря спричиняють ве­лику кількість опадів – 1000 – 3000 мм на рік. Вони випадають рівномірно протягом усього року. Високі температури повітря протягом року тримаються на рівні +24…+28°С. Для цього поясу характернішими є зміни погоди протягом дня, при цьому добові коливання температури більші за річні й досягають 10 °С і більше.

 

 

 

 

Одже, унаслідок великих розмірів і особливостей географічного положення в Євразії представлені не лише всі кліматичні пояси, але й усі відомі на Землі типи клімату. На півночі розташовані арктичний і субарктичний кліматичні пояси з низькими середніми температурами повітря й малою кількістю опадів. Найбільшу площу займає помірний пояс, тому що саме в помір­них широтах Євразія найбільше витягнута із заходу на схід. Тут кліматичні умови різні, і один тип клімату змінює інший. Так, на заході клімат морський, на схід він змінюється на помірно континентальний, континентальний, різко континентальний (у цент­рі); на східному узбереж­жі — мусонний тип клімату з теплим вологим літом і холодною сухою зимою. У субтропічному поясі виділяють три кліматичні області із серед­земноморським, континентальним і му­сонним кліматом.

Своєрідні кліматичні умови сформувалися біля Північного тропіка. Тут на заході Азії весь рік сухо і спекотно, що пояснюється впливом континентального тропічного повітря, а на сході сформувався субекваторіальний тип клімату з мусонною атмосферною циркуляцією.

На Шпіцбергені і деяких островах Північного Льодовитого океану панує арктичний клімат. У помірному поясі весь рік переважають помірні повітряні маси. На заході помірного пояса Євразії утворюється морський клімат. Узимку температури коливаються від 0 °C до +6 °C. Середні літні температури +10 °C…+18 °C. Опадів випадає до 1000 мм на рік. У центральній частині помірного поясу узимку відбувається сильне охолодження земної поверхні, а влітку, навпаки, сильне прогрівання. Тому тут утворюється континентальне повітря. Клімат Середземномор'я формується під впливом двох різних типів повітряних мас, що змінюються за сезонами. Узимку західні вітри, що дмуть з Атлантичного океану, приносять вологе океанське повітря помірних широт. Унаслідок цього зима тут тепла, дощова і вітряна. Середні температури зими змінюються від +8 °C до +10 °C. У літній період у Середземномор'ї панує сухе тропічне повітря. Тому літо тут спекотне і сухе.

Узимку в центральній частині субтропічного поясу також переважає суха погода, але не така холодна, як у помірному поясі. Влітку тут панує тропічне повітря, тому встановлюється спекотна і суха погода. На сході помірного і субтропічного поясів клімат формується влітку під впливом тихоокеанських мусонів, що приносять вологе морське повітря.

Євразія

Географічне положення. Особливості рельєфу

Євразія – найбільший материк, його площа 54,6 млн. кв. км – понад 1/3 всього (36 %) суходолу Землі. Розташований повністю у Північній півкулі, тобто у Євразії всі широти північні. Основна частина Євразії також одночасно у Східній півкулі, проте крайні західна і східна точки у Західній півкулі.

Крайні точки Євразії:

ПН. – м. Челюскін – 77°43' пн. ш., 104°18' сх.д.
ПД. – м. Піай – 1°16" пн. ш., 103°03' сх.д.
ЗХ. – м. Рока – 38°46'пн. ш., 9°34' зх. д.
СХ. – м. Дежньова – 66°04' пн. ш., 169°40' сх. д.

Євразію перетинають Північне полярне коло та Північний тропік; це означає, що вона розташована в усіх теплових та кліматичних поясах.

Євразія омивається водами всіх чотирьох океанів: Тихого, Атлантичного, Індійського та Північного Льодовитого океанів. Як і скрізь, на величезних прибережних територіях поблизу з теплими океанськими течіями (Північноатлантична, Куросіо) клімат більш теплий і зі значною кількістю опадів. Поруч з холодними течіями (Сомалійська) на суходолі клімат посушливий.

Водні об’єкти на межі з іншими материками: Гібралтарська протока, Середземне море, Суецький канал, Червоне море, Берингова протока.

Береги Євразії дуже розчленовані, довжина берегової лінії в 2,5 рази перевищує довжину екватора Землі. Аравійський півострів – найбільший півострів світу, який на тисячі кілометрів подовжує берегову лінію Євразії, оскільки води Індійського океану омивають його з трьох сторін.

В 4-х океанах багато великих морів і заток. Більшість з них окраїнних, але є і внутрішні, які, як і острови, значно подовжують берегову лінію материка. Є безліч бухт - частин морських водойм, що відокремлені від відкритих вод відрізками берегів або островами. Гавані – природні або штучні бухти, які використовуються для стоянки і роботи суден.

Багато величезних півостровів, що глибоко вдаються у водні простори, найбільший з півостровів на території України - Кримський.

Біля берегів Євразії безліч островів різних розмірів материкового і вулканічного походження. Серед них є поодинокі острови, невеликі групи островів та величезні архіпелаги.

«Євразія» як назва вперше з’явилася у першій половині ХІХ століття, до того на картах підписували частини світу – Європа (1/5площі), Азія (4/5 площі).

Межі Європи і Азії в Євразії: східні схили Уральських гір, річка Емба, північне узбережжя Каспійського моря, Кумо-Маницька западина, Азовське і Чорне моря, протоки Босфор і Дарданелли.

В Євразії протягом історії виникали найдавніші цивілізації. Проживає тут 2/3 населення Землі, тут існує більше 90 держав, серед них – одна найбільша за площею і дві найбільші за чисельністю населення. На європейській частині цього материка розташована й наша Україна, – найбільша за площею європейська держава, вся територія якої розташована повністю в Європі.

Геологічна будова: Більша частина Євразії розташована в межах трьох великих літосферних плит: Євразійської, Індо-Австралійської, Північно-Американської. Є ще і менші літосферні плити.

В основі літосферних плит лежать кілька давніх та молодих платформ, які є залишками давніх материків Лавразія та Гондвана. 

Давні: Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська, Південно-Китайська, Аравійська, Індійська; перші чотири – залишки Лавразії. 

Молоді: Західно-Сибірська, Туранська. 

Пояси складчастості Євразії: давній Урало-Монгольський, молоді – Альпійсько-Гімалайський та Тихоокеанський. Останні два – сейсмічно активні області з великою кількістю землетрусів та відомих діючих вулканів. Це зони сучасного гороутворення. 

На межі літосферних плит знаходиться острів Ісландія з океанічним типом земної кори без гранітного шару гірських порід. Він – верхівка Північно-Атлантичного серединного хребта з вулканами тріщинного типу, найбільший з яких – вулкан Гекла. 

Діючі вулкани: Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау, Гекла. На території Євразії знаходиться багато діючих вулканів. Особливо їх багато у Тихоокеанському вулканічному поясі, що має назву Тихоокеанського «вогняного кільця». Найвищий діючий вулкан Євразії — Ключевська Сопка(56° пн. ш., 161° сх. д.) на півострові Камчатка (4750 м). Є діючі вулкани й у Альпійсько-Гімалайському гірському поясі. У Середземномор'ї розташовані найвищий вулкан Європи Етна і єдиний діючий на материковій Європі вулкан Везувій. Біля Апеннінського півострова знаходиться діючий острів-вулкан Стромболі. На Камчатці та в Ісландії є гейзери.

Рельєф: Коливання висот на материку перевищує 9 км, оскільки тут є найвищі в світі гори і западина (берег Мертвого моря) на суходолі нижче рівня поверхні води Світового океану. Загалом давнім платформам у рельєфі найчастіше відповідають великі рівнини, а поясам складчастості – гірські системи. 

 

Рівнини: Східноєвропейська рівнина, Середньосибірське плоскогір’я, Велика Китайська рівнина, плоскогір’я Декан, Західно-Сибірська рівнина. Не на платформах, а у передгірних прогинах земної кори розташовані Індо-Гангська і Месопотамська низовини.

Євразія відрізняється великою різноманітністю рельєфу. На її території розташовані найвищі гірські системи земної кулі — Гімалаї. Найвища точка земної кулі — гора Джомолунгма (ін.назви Сагарматха, Еверест 8848 м). Нагір'я Тибет піднімається на 4,5 км. Низовини і плоскогір'я мають величезні розміри, і тягнуться на тисячі кілометрів. 3/4 поверхні Азії припадає на плоскогір'я, нагір'я і гірські хребти. У Європі гір менше, велику частину займають низовини. Найдавнішими ділянками Євразії є Східноєвропейська та Західносибірська рівнини. У їхній основі лежать великі і давні платформи. Давнє походження мають так само плоскогір'я Аравійське і Декан. Розломом земної кори, зайнятим Червоним морем, Аравійський півострів відділений від Африки. Велика частина низовин розташована окраїнами материка. Індо-Гангська і Месопотамська низовини утворилися у передгірних прогинах земної кори між платформами і складчастими горами.

Гори давнього Урало-Монгольського поясу: Тянь-Шань, Алтай, Уральські гори. Давні також середньовисотні Скандинавські гори.

Гори молодого Альпійсько-Гімалайського поясу: Піренеї, Апенніни, Альпи, Карпати, Кримські гори. Складчасті гори — гори, здіймання яких відбулося в результаті того, що зім'ялись шари гірських порід в складки. Основним механізмом утворення складчастих гір є горизонтальне стиснення шаруватої товщі, хоча вертикальні рухи глибше залягаючих шарів також можуть брати в цьому участь. Складки можливі, якщо породи, що піддаються дії сил стиснення, достатньо пластичні, що властиво або молодим, недавно утворилися осадовим породам, або сильно розігрітим породам, насиченим рідкими і газоподібними включеннями. В чистому вигляді складчасті гори зустрічаються досить рідко — як правило, утворення складок супроводиться і виникненням розломів. Якщо зсуви по розломах вносять помітний внесок у формування гірського рельєфу, такі гори називають глибово-складчатими. Прикладом складчастих гір можуть служити гори Швейцарської юри в Альпах, гірська система Загрос в Ірані.

Гори, вулкани, острови молодого Тихоокеанського складчастого поясу тягнуться вздовж східних берегів Євразії від Камчатки до Великих Зондських островів. Тихоокеанський пояс складчастих гір починається на Камчатці і закінчується на островах Малайського архіпелагу. Найдавнішими горами є Скандинавські гори. Вік Уральських гір, Алтаю і Тянь-Шаню, які з'явилися пізніше, становить майже 300 млн. років. Протягом багатьох мільйонів років давні і найдавніші гори руйнувалися зовнішніми процесами і згладжувалися. Під час наступних піднімань вони були розбиті розломами на окремі брили, частина яких піднялася на значну висоту (Алтай, Тянь-Шань). Утворення гір продовжується і зараз.

Рельєф Євразії змінювався під дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі, при цьому на характер дії зовнішніх сил впливають і кліматичні фактори. І зараз велику частину суходолу островів у Північному Льодовитому океані вкривають покривні льодовики, а на протязі історії Землі льодовики в льодовикові періоди вкривали значні частини Євразії. Один із льодовиків досяг приблизно 50о пн.ш. і вкрив значну частину сучасної України.

Робота льодовика – вирівнювання своїм «черевом» поверхні, перенесення морени – обточеного каміння, глини, піску, перемішування різних гірських порід, створення і руйнування дрібних форм рельєфу. При таненні льодовика значну роль у зміненні рельєфу брали також величезні маси талої води. Близько 300 млн. років тому на території Євразії утворився величезний льодовик. Повністю вкриті льодовиком були Британські острови, двома язиками він спускався Східноєвропейською рівниною, досягаючи широти Дніпропетровська; Західносибірською низовиною він опустився до шістдесятої паралелі. На більшій частині північної Азії холодний клімат обумовив виникнення багаторічної мерзлоти. 

Для сухих і жарких пустель Азії характерні форми рельєфу, створені діяльність вітру. Величезні простори тут зайняті дюнами і барханами.

Корисні копалини: Складна будова земної кори Євразії вплинула і на закономірності розміщення корисних копалин. Походження кожного великого родовища бажано розглядати окремо. Так, кольорові руди в Євразії можуть бути як на великих рівнинах, так і в горах чи на островах. А паливні корисні копалини добувають переважно на рівнинах, в тому числі нафту і газ ще і на берегах та шельфі морів. Кам’яну і калійну сіль добувають як в передгірних прогинах Уралу і Карпат, так і на Східноєвропейській рівнині в українському Донбасі. 

Родовища кам'яного вугілля на території Євразії знаходяться у передгірних і міжгірських прогинах палеозойського віку (Донецький басейн в Україні, Карагандинський — у Казахстані, Печорський басейн — у Росії, Рурський — у Німеччині та ін.). На сході Євразії найбільші басейни вугілля відкриті у межах Індостанської і Китайської платформ. Крупні буровугільні басейни — Кузнецький і Кансько-Ачинський — у Сибіру. Родовища нафти і природного газу зосереджені у прогинах земної кори, що заповнені осадовими породами. Два найбільших нафтогазоносних басейни Землі знаходяться на Месопотамській низовині і Західносибірській рівнині. Є родовища нафти і газу на Аравійському півострові і Східноєвропейській рівнині.

Велика частина родовищ різних руд, що пов'язані з магматичними і метаморфічними гірськими породами, розташована у кристалічному фундаменті давніх платформ, а також там, де в гірських хребтах на поверхню виходять магматичні і метаморфічні породи. Світове значення мають залізні руди Курської магнітної аномалії (КМА), Криворізький і Лотаринзький басейни залізних руд, марганцевий Нікопольський басейн, залізні руди Індостану і Північно-Східного Китаю. Через Південний Китай, півострови Індокитай і Малакка та острови Малайського архіпелагу смугою тягнуться родовища руд кольорових металів, таких як олово і вольфрам, що утворюють так званий олов'яно-вольфрамовий пояс. У азіатській частині материка зустрічається золото. На Уралі відомі родовища кольорових металів, у складчастих горах на півночі і на півдні Європи є поклади поліметалів, ртуті, алюмінієвих і уранових руд.

Родовища кам'яної і калійної солей утворилися у мілководних басейнах — озерах і неглибоких морях. Іранське нагір'я відоме найбагатшими запасами сірки. В Українському Передкарпатті знаходяться унікальні родовища самородної сірки. На півострові Індостан, острові Шрі-Ланка є родовища алмазів, різних дорогоцінних каменів. У багатьох місцях Євразії є родовища різноманітних будівельних матеріалів(мармур, граніт та ін.), у Азії знаходяться родовища граніту, селітри. Осадове походження мають боксити, родовища яких розташовані уздовж Альп, на південь від Карпат і на півострові Індокитай.

Всеукраїнська Інтернет-олімпіада з географії

ІІ (заочний) тур - 2013 рік

Завдання для учнів, які перейшли в 9 клас

1. Відомо, що теплі та холодні океанічні течії мають суттєвий вплив на формування клімату узбережжя. Проаналізуйте механізм впливу Гольфстріму на клімат Європи, східної частини Північної Америки і Гренландії та Куросіо на клімат Далекого Сходу. 12 балів.

2. Сучасний варіант цього виробу вперше був представлений у Євросоюзі у 2007 році. Через рік він був презентований на міжнародній виставці і був включений у перелік 20-ти інноваційних продуктів. З цього часу він з успіхом реалізується у всіх європейських країнах, США та Японії. Але, насправді, в цього виробу більш давня історія і винайшли його ще до початку епохи Великих географічних відкриттів. Промислове виробництво почалося у 90-х роках ХІХ століття. З 60-х років ХХ століття спостерігався його занепад, але з 90-х років він знову почав користуватися попитом. Що це за виріб? Який вплив він має на формування способу життя сучасної людини? Проаналізуйте динаміку його виробництва протягом ХІХ-ХХІ століть. 12 балів

3. За допомогою програми«Google Earth» побудуйте профілі рельєфу України з півночі на південь та з заходу на схід (за крайніми точками). Також за допомогою інструменту «лінійка» визначте відстань від Вашого населеного пункту до столиці нашої держави (в км). Поясніть покроково Ваші дії. 10 балів.

Завдання для учнів, які перейшли в 10-11 клас

1. Рівень освіченості серед дорослого населення цієї країни складає практично 100%. В той же час, населенню не вистачає продовольства. Більш ніж 60% дітей страждає від недоїдання. Тут ніколи не вимикають радіо та заборонене довге волосся. А ще тут популярні «масові ігри». Що це за країна? Складіть її геополітичну характеристику. 12 балів.

2. В межах «проекту сумісного здійснення» німецький концерн продав в кредит мешканцям Замбії енергозберігаючі печі. 140 спеціально навчених контролерів перевіряють стан, в якому перебувають печі, та чи використовують їх за призначенням. Більш того, місцезнаходження всіх 30 000 печей контролюється через супутникову навігаційну систему GPS. Німці контролюють не тільки печі, але й дрова. Концерн заснував в Замбії тисячу нових лісових плантацій, за якими також спостерігають за допомогою супутникової системи. Про який проект йдеться, та як він впливає на рахунки за електроенергію мешканців Німеччини. Наведіть приклади подібних проектів. Проаналізуйте, яке значення має реалізація подібних проектів для світової економіки. 12 балів.

3. За допомогою програми«Google Earth» побудуйте профілі рельєфу України з півночі на південь та з заходу на схід (за крайніми точками). Також за допомогою інструменту «лінійка» визначте відстань від Вашого населеного пункту до столиці нашої держави (в км). Поясніть покроково Ваші дії. 10 балів.

Умови участі у Всеукраїнських учнівських Інтернет–олімпіадах знаходяться на сайті Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (www:osvitaodessa.org). 


Реєстрація для участі: http://osvitaodessa.org/?mod=internet_olimp

Интересные факты о Северной Америке

• Канада является самой большой страной Северной Америке и 2 по величине в мире. Больше Канады только Россия. Площадь Канады 9 970 000 кв. километров (см. http://geoschool16.blogspot.com/2013/07/8.html).

• К северо-востоку от материковой части Северной Америки расположен самый крупный остров на Земле – Гренландия. В переводе с норвежского – «Зеленая страна», то есть название совсем не отвечает действительности. Ведь 80–85 % площади Гренландии покрыто мощным слоем льда до 340 м толщиной. Откуда же такое название? Дело в том, что «зеленой» первооткрыватель норманн Эрик Рыжий назвал только юго-западную часть острова. Здесь и в самом деле есть участки, которые летом покрываются зеленой растительностью, поскольку хорошо защищены от холодных северных ветров и омываются теплым течением. Позже Гренландией стали называть весь ледяной остров. Северный край Гренландии – мыс Морис-Джессеп расположен на 83° 40’ с.ш. В такие высокие широты «земная твердь» более нигде в северном полушарии не заходит. Гренландия не является частью Северной Америки, а принадлежит Дании, хотя географически самый большой остров является частью Северной Америки.

• В прошлом Северную Америку и Азию соединял так называемый Берингов мост. Для возникновения этого моста на месте нынешнего Берингового пролива (длина 96 км, ширина 86 км) достаточно, чтобы уровень моря понизился всего на 50 м. В продолжение длительной геологической истории материка «Берингов мост» появлялся и исчезал несколько раз. Именно тогда, когда «мост» существовал, растения и животные могли переходить с одного континента на другой. Впрочем, эти связи не были продолжительными и природа каждого из материков развивалась самостоятельно.

• В Северной Америке на юге Великих равнин бывают особенно сильные смерчи – торнадо. Это кратковременные, но чрезвычайно разрушительные вихри диаметром в несколько десятков, а то и сотен метров. Поражают большая скорость и сила торнадо. Например, после его прохождения нашли куриное яйцо с «пулевым» отверстием, пробитым кукурузным зерном. Подобные «пулевые» отметки оставляла галька на оконных стеклах. Известны еще более поразительные примеры: соломинка, проткнувшая насквозь толстый картон; стальная опора линии электропередачи, согнутая до самой земли. Однако наиболее фантастический случай был зарегистрирован во время торнадо 1896 г. Тогда сосновая палка пробила металлический лист толщиной 1 см. Самый тяжелый из предметов, которые поднимал смерч, – железный подвесной мост массой 108 т.

Интересно, что границы действия торнадо четко обозначены на местности: были случаи, когда половина строения была полностью снесена, а другая оставалась неповрежденной. 

• Кактус – очень полезное растение. Издавна в Мексике из кактуса делали легкие прочные мосты, дорожные столбы. Многие виды кактусов являются традиционным продуктом питания местного населения. Кактусы жарят, варят, приготовляя около 40 блюд. Кроме того, некоторые виды кактусов местные жители используют как лекарства. Не случайно кактус изображен на государственном гербе Мексики.

 • В штате Аризона на юго-западе США известен кратер метеоритного происхождения. Местные жители назвали это образование «Каньон-дьявол». Согласно местной легенде он возник в результате спуска на Землю в незапамятные времена огненной колесницы. Кратер поражает своими размерами: почти правильная форма, диаметр 1,2 км, средняя глубина 167 м, высота вала над равниной до 65 м. Он свидетельствует о гигантской катастрофе, случившейся несколько тысячелетий назад. По оценкам специалистов тогда на Землю упал метеорит массой около 60 тыс. тонн. Энергия, освобожденная в результате падения метеорита, приблизительно равнялась силе взрыва 3,5 млн тонн обычной взрывчатки.

• Одной из самых необычных можно назвать реку в штате Флорида (США). Она вытекает из озера Окичоби и через 16 км впадает в Мексиканский залив. Несмотря на такую незначительную длину ее ширина местами достигает 80 км, а средняя глубина составляет лишь 15 см. Течение в реке почти не заметно, так как падение от истока до устья всего 4,5 м. Колебание уровня воды в реке зависит, прежде всего, от испарения. Местность, по которой протекает река, называется Эверглейдс, здесь основан известный национальный парк с таким же названием.

• На восточном побережье Канады есть удивительный водопад, вода которого периодически меняет направление своего движения на обратное. Водопад образован на реке Сент-Джон, которая впадает в залив Фанди через узкий скалистый каньон. Этот залив – место самых высоких приливов в Мировом океане (до 18м). Когда приливная волна двигается вверх по реке, она образует в ущелье водопад, направленный навстречу течению реки.

• На западе США встречается много сухих соленых озер. Из них не только добывают соль. Твердые, как бетон, и гладкие, как зеркало, днища остаточных озер используются в качестве аэродромов для сверхзвуковых самолетов и даже космических аппаратов. Именно здесь установлены мировые рекорды скорости автомобилей и мотоциклов.

• Самый большой город Северной Америки – это Мехико, в котором живут более 20 миллионов человек.

• Самые маленькие страны Северной Америки это островные государства Кристофер и Невис на карибских островах.

• В 1913 году в Северной Америке зарегистрировали самую высокую температуру – 57 градусов. Рекорд был зафиксирован в Долине Смерти, штат Калифорния.

• В Северной Америке можно встретить каждый тип климата
(см. http://geoschool16.blogspot.com/2013/07/blog-post_17.html).

• В Северной Америке находится 24 страны, но с самыми известными и ассоциирующимися с континентом являются Канада и США
 (см. http://geoschool16.blogspot.com/2013/07/8.html).

• В Северной Америке живет 502 миллиона человек, причём большинство из них говорят на английском, французском и испанском языках.

• Северную Америку назвали в честь известного исследователя Америго Веспуччи, хотя первым её открыл Христофор Колумб.

• В Нью-Йорке, в Центральном парке, стоит каменный обелиск «Игла Клеопатры», привезенный из Египта в 1890 г. Его западная и восточная стороны покрыты разнообразными надписями и рисунками. За годы пребывания памятника в крупнейшем городе он разрушился больше, чем за 3500 лет в Египте. Однако если на восточной грани обелиска надписи вполне различимы и сейчас, то на западной разрушены до неузнаваемости. Этому есть две причины. У Великих озер расположен крупнейший промышленный район США. Выбросы из тысяч заводских труб содержат оксиды серы, которые при взаимодействии с водяными парами в атмосфере порождают кислотные дожди. Они чрезвычайно быстро разрушают архитектурные памятники. А преобладание западного переноса воздушных масс над Нью-Йорком привело к тому, что надписи лучше сохранились на восточной стороне «Иглы».

 

• Вашингтон был основан в 1791 г. как столица США. Это едва ли не самый европейский город Америки. Здесь нет небоскребов: по закону ни одно здание не может быть выше Капитолия – здания, в котором заседает парламент страны. Как ни удивительно, но большинство населения столицы США составляют негры.

Північна Америка: 

Населення, політична карта та господарство

У Північній Америці проживає 8 % населення світу, переважно європеоїдної раси, а також негри й індіанці. Значні території безлюдні (переважно на півночі Канади), найгустіше населені Бермудські острови і північно-східне узбережжя США. Три четверті населення Північної Америки проживає в містах; найбільші міські агломерації: Мехіко, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго, Даллас, Делавер, Х'юстон, Торонто, Вашингтон, Маямі.

До відкриття Північної Америки європейцями, її територія була заселена місцевими племенами, які проникли на континент близько 30 000 років тому через Беринговий міст (на місці Берингової протоки). Доказом належності індіанців до монголоїдної раси є характер поселень, знайдених археологами, щодо темний колір шкіри. Американська гілка має особливі ознаки: високий зріст, розріз очей, червонуватий відтінок шкіри, орлиний ніс. Особливо високорозвиненими були цивілізації індіанців Мексики – ацтеків і майя – держави з високою щільністю населення, розвиненою наукою культурою і господарством.

До корінному населенню так само відносяться ескімоси. Вони живуть на узбережжі Північного Льодовитого океану і на півдні Гренландії.

 

 

 

Історична довідка: Корінні жителі Америки – ескімоси й індіанці, які належать до американської гілки монголоїдної раси. Під назвою індіанці об'єднані численні етноси, які відрізняються за зовнішнім виглядом, культурою, мовою. До приходу європейців індійські племена перебували на різному рівні розвитку. На вищому щаблі стояли народи Мексики й Центральної Америки – майя, ацтеки. У середні віки майя вже будували міста, мали свою писемність і систему лічби, володіли технологією обробки металу. Ацтеки прийшли на Мексиканське нагір'я з півночі, де заснували місто Теночтитлан. Спочатку більшість ацтеків жили в цьому місті та його околицях, створивши своєрідне місто-державу. Потім було створене політичне об'єднання, що складалося з ацтеків і деяких сусідніх народів.

Першими європейцями, що перетнули океан і досягли Північної Америки, були нормани. Ще в X ст. вони заснували поселення на узбережжі Лабрадору і Ньюфаундленду. Але активне освоєння материка почалося після плавань Христофора Колумба. Від XV ст. на материк стали прибувати переселенці з Європи. Іспанці на чолі з Е.Кортесом завоювали сучасну Мексику. На початок XVII ст. великою територією на східному узбережжі материка володіла Англія. У долині річки Св. Лаврентія жили французи. У 1619 р. до Америки прийшов перший корабель із чорними невільниками з Африки. Свій внесок в освоєння Північної Америки зробили росіяни, які зі XVII ст. наполегливо просувалися на Аляску та північно-західне узбережжя континенту, засновуючи там поселення. Так продовжувалося аж допоки царський уряд у 1867 р. не продав російські володіння на Алясці Сполученим Штатам.

Сьогодні нащадки рабів – афроамериканці – становлять понад 12 % населення США.

Колонізація материка змінила склад населення. Корінні народи були знищені або витіснені на несприятливі землі. Сучасна чисельність корінного населення менше 1%. Під час колонізації для роботи на плантаціях нових землевласників з Африки були завезені сотні тисяч чорних рабів, які отримали свободу лише в XIX столітті. Сьогодні на материку живуть нащадки різних народів Африки.

У Мексиці основну частину населення складають метиси. У США та Канаді переважають нащадки англійців, ірландців, німців, французів і т.д.

Майже 9/10 площі континенту займають три великі країни: Канада, США та Мексика: Канада, що посідає друге місце у світі за площею; США, що займає перше місце у світі за рівнем економічного розвитку, третє місце за кількістю населення та четверте – за площею, і Мексика, що посідає 11-е місце у світі за кількістю населення. При цьому на континенті розташовано багато невеликих, насамперед острівних держав.

США 
Площа – 9,6 млн кв. км
Населення – 303 млн осіб 
Столиця – Вашингтон

США – друга за площею країна Північної Америки. Вона займає центральне положення на материку, межуючи на півночі з Канадою, на півдні – з Мексикою. США є найбільш розвинутою і передовою державою світу.

Природа країни надзвичайно різноманітна. На заході здіймаються гори Кордильєри, на сході – Аппалачі. Ніде у світі немає таких великих рівнин з сприятливим для життя і господарської діяльності кліматом. США посідають провідне місце серед країн світу за запасами вугілля, нафти і природного газу, залізних і марганцевих руд, міді і цинку, а також деревини.

За кількістю населення США посідають третє місце у світі. Більшу його частину складають нащадки переселенців з Європи. У США проживає й багато американців українського походження – близько 1 млн осіб. Великий відсоток афроамериканців – нащадків народів Африки. Вони говорять англійською і зробили великий внесок у господарство країни і формування американської культури. Лише 1 % від загальної кількості населення складають нащадки корінного населення – індіанці, ескімоси, алеути, гавайці. США порівнюють з казаном, у якому люди різних національностей з різних куточків світу сплавилися в єдину націю – американці США. Державною мовою в країні є англійська.

Більше половини американців живуть в „одноповерховій” Америці – котеджах, розкиданих у приміській зоні. Великі міста – Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго та інші – простяглися уздовж узбереж океанів і на берегах Великих озер. Зливаючись між собою, вони утворюють суцільну міську смугу.

Різноманітні природні умови, багаті природні ресурси та підприємницький характер перших переселенців сприяли тому, що США за порівняно короткий строк стали найпотужнішою державою світу.

Країна успішно впроваджує в господарство нові технології. США – країна з високо розвинутою промисловістю. Провідними її галузями є чорна і кольорова металургія, які у великих кількостях виплавляють сталь, мідь, алюміній, цинк, свинець. Країна є одним із найбільших світових виробників продукції машинобудування. Національною гордістю американці вважають автомобілебудування. Продукція заводів „Дженерал моторс”, „Форд” і „Крайслер” відома в усьому світі. США – лідер у виробництві авіаційної (компанія „Боїнг”) та ракетно-космічної техніки. Провідними галузями США і світу є виробництво приладів, електронного обладнання, комп’ютерної техніки („АЙ-БІ-ЕМ”, „Епл-Макінтош”) та розробка комп’ютерних програм („Майкрософт”). Добре розвинуті електроенергетика, хімічна, харчова, легка галузі.

Сільське господарство різноманітне і високопродуктивне. Ферми і ранчо повністю забезпечують країну продуктами харчування. Провідними галузями рослинництва є вирощування кукурудзи, пшениці, сої, арахісу, соняшнику. Багато збирають цукрових буряків і цукрової тростини, бавовнику, тютюну. Вражають і масштаби тваринництва. Дуже багато розводять великої рогатої худоби, свиней, овець, птахів. Розвинутий морський рибний промисел.

Забезпеченість країни транспортною мережею (автошляхи, залізниці і річкові шляхи) – одна з найвищих у світі. У державі хороші швидкісні шляхи з багаторівневими транспортними розв’язками. Розвинуті також авіаційний і трубопровідний транспорт. Іншим країнам США продають автомобілі, літаки, продукція електронної і хімічної галузей, військову техніку, сільськогосподарську продукцію. Крім того, у цій країні „народилися” і поширилися світом гамбургери, джинси, джазова музика, ковбойські фільми.

 

 

КАНАДА
Площа – 10 млн кв. км
Населення – 33,3 млн осіб 
Столиця – Оттава

Це друга за площею країна світу, яка займає більшу частину Північної Америки. Канада на мові індіанців-ірокезів означає поселення, група хатин. Її єдиним сусідом є США.

Природа Канади, як і США, різноманітна: великі рівнини на сході та високі Кордильєри на заході, хвойні і мішані ліси та неозорі степи. Суворий клімат арктичних пустель і тундри та багаторічна мерзлота у північних районах перешкоджають господарській діяльності. За кількістю річок і озер Канада тримає першість у світі. Надра Канади багаті на нафту і природний газ, вугілля, руди чорних і кольорових металів (алюмінієві, мідні, свинцеві, цинкові, срібло, золото).
Населення Канади таке ж строкате за національним складом, як і в США. Більшу частину складають англоканадці і франкоканадці. Тому в країні дві державні мови – англійська і французька. Корінні жителі – індіанці та ескімоси – становлять незначну частку. Крім того, в Канаді багато проживає німців, італійців, китайців, поляків, росіян і українців. Канада – одна з найменш населених країн світу. Середня густота населення складає лише 3 чол./км2. Це пояснюється суворими природними умовами на значній частині території країни. Більшість населення проживає на півдні країни і здебільшого у містах. Найбільшими містами є Торонто, Монреаль, Оттава.

Канада – високорозвинута країна світу. Вона має сучасну багатогалузеву промисловість. Провідною галуззю є гірничодобувна. Тому країна посідає провідне місце у світі з продажу мінеральної сировини. Дуже потужною є електроенергетика, яка базуються на власних ресурсах нафти, природного газу і вугілля, а також гідроресурсах. Розвинуті чорна і кольорова металургія: Канада – найбільший у світі виробник цинку, нікелю, алюмінію, молібдену. Добре розвинута хімічна промисловість. Світове значення має деревообробна та целюлозно-паперова галузь.

У сільському господарстві переважає тваринництво. Цьому сприяють значні площі природних пасовищ. Розводять велику рогату худобу, свиней, птахів. Провідне місце у рослинництві посідає виробництво зернових: пшениці, ячменю, вівса. Добре розвинуте рибальство. Канада відома як світовий постачальник мороженої риби. Розвинутий хутровий промисел.

Добре розвинені всі види транспорту. Через усю країну простягаються швидкісні автомагістралі. Розгалужена мережа залізниць. У перевезенні пасажирів і вантажів помітну роль відіграє також водний річковий і озерний транспорт. Важливе значення має повітряний транспорт. Потужний морський торгівельний флот робить Канаду великою морською державою.

Канада постачає на світовий ринок мінеральну сировину, продукцію деревообробної, целюлозно-паперової та машинобудівної промисловості.

 

 

МЕКСИКА
Площа – 2 млн кв. км
Населення – 108 млн осіб 
Столиця – Мехіко

Це третя за величиною країна Північної Америки. Вона розташована на півдні материка. На півночі межує із США, на півдні – з Гватемалою і Белізом. Природа Мексики своєрідна. В країні поширені плоскогір’я, плато, гірські хребти, натомість низовини займають лише вузькі прибережні смуги. Характерною рисою є висока сейсмічна активність і поширення діючих вулканів. Тому в Мексиці часто трапляються землетруси. На значних територіях панує спекотний і сухий клімат. Багато ендеміків серед кактусів, агав і юкк. Надра країни багаті на руди чорних і кольорових металів (мідні, свинцеві, цинкові, олов’яні, вольфрамові, золото, платина). За видобутком срібла і графіту Мексика є світовим лідером. Нині на перший план вийшла нафта і природний газ, які видобувають на узбережжі Мексиканської затоки.
Серед населення переважають метиси – нащадки від шлюбів європейців з індіанцями та індіанці, на відміну від США і Канади частка європейців невелика. Державна мова – іспанська, проте багато мексиканців розмовляють різними індіанськими мовами. Густота населення в Мексиці значна – понад 50 осіб/км2. Відсутність роботи у сільській місцевості змушує людей переїздити у міста. Тому нині більшість населення зосереджена у містах. Найбільші з них – Мехіко, Гвадалахара, Монтеррей.

Велику роль у господарстві країни відіграє промисловість. Розвинутими є чорна і кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування, легка і харчова галузі. Тисячі підприємств збирають автомобілі, комп’ютери, побутову електроніку.

У сільському господарстві провідне місце належить рослинництву. Основні культури – кукурудза, соя, пшениця, бавовник, кава, цукрова тростина. В Мексиці вирощують агаву, з якої отримують грубе волокно, що йде на виготовлення паперу і мотузок. На світовому ринку користуються попитом цитрусові, банани, ананаси, манго, папайя. Тваринництво має м’ясо-вовнове спрямування. Розводять велику худобу, овець, віслюків, коней, птахів. Розвинуте риболовство. 

Країна має розвинений транспорт: автомобільний, залізничний, морський, авіаційний. На світовому ринку Мексика продає кольорові метали, нафту і нафтопродукти, автомобілі, бавовну, кава, фрукти та овочі.

 

 

Україна та Північна Америка

Україна веде активну роботу майже з усіма країнами Північної Америки.

Найбільше ж наша держава співпрацює з Канадою та США. Канада - це перша країна, яка визнала незалежність України. Саме в Канаді проживає найчисельніша українська діаспора. 

З квітня 1992 року діє Посольство Канади в Україні, у листопаді 1992 року було відкрито Посольство України в Канаді, а пізніше - Генеральне консульство України в Торонто (березень 1993 року). Основні принципи та напрями розвитку відносин між двома країнами зафіксовано в „Спільній декларації про Особливе партнерство між Україною та Канадою", підписаній у Києві 31 березня 1994 року, а також „Спільній декларації про подальший розвиток відносин Особливого партнерства між Україною і Канадою", підписаній у Києві 05 грудня 2001 року. Крім того, розвиток відносин між двома країнами в основних сферах та галузях двостороннього співробітництва регулюється 45 міжурядовими та міжвідомчими документами. Розвиток відносин у перші роки незалежності України характеризувався активним діалогом на міждержавному рівні, символічне місце в якому належить візиту Генерал-губернатора Канади українського походження Рамона Гнатишина 28 вересня-01 жовтня 1992 року, який став першим офіційний візитом Глави Канади в Україну. Особливе місце у двосторонніх відносинах належить питанням культурно-гуманітарного співробітництва, та зокрема, підтриманню зв'язків з українською громадою Канади. 

Сполучені Штати Америки є стратегічним партнером України. Цей вибір зумовлюється, виключно великою роллю США у світовій економіці й політиці. Жодна важлива подія в світі не обходиться без прямої або опосередкованої участі Сполучених Штатів.