Японія

«Япония – загадка нашего века, японцы – это самые непонятные и парадоксальные из народов. Вместе со своим внешним окружением, они такие живописные, театральные и артистические, что порой кажутся нацией позеров; весь их мир – словно сцена, на которой они играют»    Элиза Скидмор, «Дни рикши в Японии».

Японія – це не тільки «економічне диво», це країна найдавнішої високорозвиненої цивілізації, традиції якої часто зовсім незрозумілі європейцям. Відкрити завісу загадкового «японського дива», познайомитися з незвичайними для нас традиціями ми зможемо на сьогоднішньому уроці.

Ямато – «шлях гір» – таке одне з тлумачень давньої назви цієї країни. Схожі на дугу, острови від краю до краю здіймаються вулканами. Але країна вогнедишних гір більше відома як «Країна Вранішнього Сонця». Стародавня назва Японії – Ніппон. Слово, яке прозвучало для Марко Поло як Чіпінге, пишеться трьома ієрогліфами «жи-бень-го», дослівно означає «Сонце-корінь-країна» або «джерело Сонця». Це давня назва відображено на прапорі Японії: червоний диск в центрі полотнища означає сонце, що сходить. «Коли боги Ідзанагі та Ідзанамі по веселці спускалися з небес, щоб відокремити земну твердь від сльота, Ідзанагі ударив своїм богатирським списом по хитко колихалися внизу безодні. І тоді з його списи скотилася низка крапель, утворивши вигнуту ланцюг островів».

Візитна картка Японії:

Площа – 372,2 тис. км²

Населення – 127 600 000 осіб

Столиця – місто Токіо (з населенням більше 36 млн осіб)

Офіційна мова – японська, але більшість японців володіє англійською.

Грошова одиниця – японська ієна.

Країна ділиться на 46 префектур і губернаторство.

Японія – конституційна монархія, проте імператор є тільки символом нації і реальною владою не володіє.

ЕГП: Японія розташована в Східній Азії на чотирьох великих островах (Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю) і майже чотирьох тисячах дрібних островів, які омиваються водами Тихого океану і його морями – Охотським, Японським, Східно-Китайським. Неподалік від Японії розташовані Курильські острови Росії і Південна Корея, яка відокремлена від Японських островів Корейською протокою.

Природні умови та ресурси: Головна особливість природи Японії – море. Воно оточує територію країни з усіх боків і присутній у всіх сферах життя японців. Рельєф Японії переважно гірський (більше 70 % території). Найвища точка – гора Фудзіяма (3776 м). Територія країни сейсмічно активна. У країні налічується 150 вулканів, 15 з яких є діючими, спостерігається часта повторюваність цунамі і тайфунів. Все це ускладнює життєдіяльність населення. Клімат Японії переважно мусонний, на півночі – помірний, на півдні – субтропічний. Істотний зігріваючий вплив на клімат Японії роблять морські течії Куросіо і Цусімське. У Японії багато коротких повноводних, переважно гірських, річок.

Японія – одна з найрозвиненіших держав світу. Частка країни у світовому ВВП становить 8 %, а в світовому промисловому виробництві – 12 %. Факторами, які визначають економічний розвиток Японії та оригінальність її економічної моделі, є історичні умови розвитку, рішучість у проведенні економічних реформ і їх ефективність, специфіка соціальних відносин, які встановилися всередині країни між урядом, бізнесом і рештою населення. 

Модель сучасного господарства Японії є корпоративно-ієрархічної. Вона характеризується активною участю держави в економічних процесах. Відносини між державою і бізнесом будуються на принципах співпраці, трудової етики, переваги високих технологій, пріоритетності освіти над оборонним комплексом, однак існують проблеми державного управління. Японія має розвинену сферу послуг, в якій створюється до 63 % ВВП, а основними її компонентами є торгівля, транспорт, телекомунікації, банківська сфера, туризм та інше. Це свідчить про постіндустріальний етап розвитку країни. Добре і широко в країні розвиваються фінансова й торговельна інфраструктура, а морський флот по тоннажу займає друге місце в світі. Про стабільність банківської сфери говорить той факт, що японська ієна є однією з найбільш стійких валют світу. Ця грошова одиниця має стабільні позиції в країнах Східної Азії, для яких Японія надає кредити переважно у своїй національній валюті. А столиця Японії Токіо є найбільшим в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні валютно-фінансовим центром, проте поступається іншим світовим центрам, наприклад Нью-Йорк і Лондон. Японія є однією з потужних туристичних країн свого регіону, хоча японці й самі дуже люблять подорожувати. Тут розвиваються різні види туризму, а особливо ділової, пізнавальний і рекреаційний.

Промисловість Японії є добре розвинутою галуззю економіки (виробляє до 35% ВВП країни). Вона представлена ​​переважно наукомісткими галузями, засновані на новітніх технологіях виробництва. Науково-технічні досягнення Японії відомі в усьому світі, оскільки в експорті японських товарів більше 80 % складають товари високих і середніх технологій. За індексом технологічних досягнень Японія займає четверте місце в світі після Фінляндії, США та Швеції. Країна займає перше місце в світі за кількістю виданих патентів (більше мільйона чоловік), випереджаючи США – в 3,4, ФРН – в 4,2, а Австралію – в 13,3 рази. 57 % промислових роботів світу виробляється саме в Японії. Основними галузями промисловості є машинобудування (автомобілебудування («Тойота», «Ніссан», «Хонда», «Міцубісі», «Мазда»), суднобудування, виробництво електронної техніки), чорна металургія, хімічна промисловість. Японія знаходиться серед світових лідерів з виробництва чорних металів, електроенергії, автомобілів, судів та комп'ютерної техніки (на її частку припадає 50 % світового виробництва суден, до 20% телевізорів, побутової техніки). Серед найбільших світових промислових корпорацій багато і японських, які виділяються значними обсягами та якістю виробництва продукції. Японські промислові лідери «Тойота», «Ніссан», «Хонда», «Соні», «Тошиба» – всі ці назви об'єднує одне – вони є провідними японськими компаніями в автомобільній і електротехнічній галузях промисловості. Однак, незважаючи на явні успіхи у виробництві та збуті продукції, ці фірми мають взагалі невисокий рейтинг за рівнем транснаціоналізації, тобто за часткою закордонних активів у загальних активах компанії, частина зарубіжних продажів у загальному обсязі продажів компаній і часткою зайнятих на іноземних підприємствах компаній від загальної кількості їх персоналу. Тому в останнє десятиліття більшість японських фірм закривали заводи у своїй країні і переводили їх до Європи, США і в окремі країни Азії. Серед таких компаній «Міцубісі Мотор», «Фудзі», «Команцу» та інші.

  
  

Сільське господарство відіграє також значну роль у господарстві країни, хоча частка сільськогосподарської продукції у створенні ВВП зараз знизилася до 2%. Основою сільськогосподарського виробництва залишаються дрібні селянські господарства. Тому ця галузь господарства отримує великі субсидії від держави і знаходиться під її опікою. У Японії розвинене зернове господарство, зокрема вирощування рису, має найвищу в світі врожайність. Крім того, тут вирощують різноманітні овочі і фрукти, цукровий буряк, розводять свиней, велику рогату худобу, займаються птахівництвом. Забезпечуючи себе рисом, Японія в цілому ставиться до імпортооріентованіх країн по продуктах харчування (більше 30 % їх становить імпорт). Перебуваючи в ранзі морської держави, Японія займає провідне місце в світі з вилову риби (близько 12 млн т щорічно). Японці вміло виробляють аквакультуру – успішно перетворюють певні ділянки моря в інтенсивні центри вирощування водоростей, розведення риб і молюсків.

 

 

Зовнішньоекономічна діяльність. Сучасна Японія має розширену структуру зовнішньоекономічних зв'язків. Географічним пріоритетом у зовнішній торгівлі для Японії є насамперед країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Вони є як джерелом сировини, так і ринком збуту готової продукції. Найбільшими партнерами по експорту (більше 50 %) є країни Східної Азії –Китай, Південна Корея, Китайська республіка Тайвань і особливий район Гонконг, а також США. Основним вивозяться продуктом є транспортні засоби, напівпровідникові прилади, автомобілі, хімікати, риба і рибопродукти. Японський імпорт складається переважно з палива, різних руд, продуктів харчування, окремих хімікатів, цивільних літаків, тканин і т.д. Основними партнерами імпорту є ті ж самі країни і Австралія. Значно розширилася в останні роки інвестиційна діяльність Японії. Більше 20 % японських інвестицій спрямовується в країни Азії, близько 15 % – в країни ЄС, 9 % – до Латинської Америки, а понад 40 % – припадає на США. Японія є ініціатором проекту «АСЕАН плюс 3», який спрямований на створення потужного інтеграційного об'єднання в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні між країнами – членами АСЕАН і Японією, Південною Кореєю і Китаєм. Головна мета проекту, з одного боку, це подальший потужний розвиток регіону, а з іншого – посилення конкуренції з такими організаціями, як ЄС і НАФТА.

Зараз Україна не має значних економічних відносин з Японією. Це пояснюється як географічною віддаленістю країни, так і інвестиційної непривабливістю нашої країни. Однак як Україна, так і Японія шукають шляхи зближення. Так, протягом наступних десяти років будуть реалізовуватися дослідницькі проекти в рамках ЧАЕС. Також з'явилися нові можливості залучення в українську економіку пільгових кредитів з Японії і вигідних інвестицій. Крім того, японські фірми беруть участь у розвитку транспортної інфраструктури України. Закладені проекти з будівництва українських супутників і ракетоносіїв для Японії. Співпрацюють країни на спільному підприємстві з виробництва автобусів «Богдан».

Існує багато традицій, яких дотримуються японці. Вони живуть, як правило, скромно, у своєрідних будинках з розсувними дверима і стінами, в так званих кімнатах – капсулах, сплять на солом'яних матах – татамі, обов'язково відвідують пагоди – буддійські храми, побудовані в японському стилі з чотирьохскатними дахами, хоча в основному японці є стихійними атеїстами. Всі вони дотримуються традиційних норм поведінки: поклоняються горе Фудзіяма, фанатично люблять природу, а значить, часто ведуть спостереження в національних садах, дотримуються чайної церемонії, складають ікебани, носять кімоно, що серйозно займаються бойовими мистецтвами – дзюдо, кендо, боротьбою сумо. Серед національних квітучих дерев Японії особливо привабливі вишня сакура і злива, рано зацвітають і символізують прихід весни і відродження всього живого. У квітні зацвітає азалія, у травні – півонії. У листопаді на островах зацвітають хризантеми – національна квітка Японії, сортів яких тут створено велику кількість. На честь квітів у Японії проводять тематичні фестивалі. На території країни переважають лісові ландшафти, третина яких штучно посаджена. Острівний розвиток території сприяло збереженню тут ендемічних видів рослин і тварин. Японці значну увагу приділяють охороні природи. Свідченням цього є близько 30 національних парків і державних заповідників, багато парків місцевого значення та понад 2 тис. мисливських заказників. На острівній шельфі діє більше 40 підводних національних парків. Японія бідна мінерально-сировинними ресурсами, тому вони не можуть служити основою економічного розвитку. Більш ніж на 80 % країна залежить від імпорту енергоносіїв та сировини. Дуже обмежені земельні ресурси країни, – обробляється тільки 14 % всієї площі. Японія володіє окремими видами корисних копалин, зокрема незначними покладами вугілля, природного газу, сірки, залізної, цинкової і мідної руд. Дефіцит землі певною мірою компенсується ресурсами океану, яким країна оточена з усіх боків.

Народонаселення і культура. Японія – однонаціональна країна, тут японці складають 99 % населення. Серед інших національностей є корейці, що потрапили на японські острови як дешева робоча сила, і корінне населення о.Хоккайдо – айни, які значно асимілювалися. У Японії найбільший у світі показник тривалості життя – 83 роки. Державними релігіями є буддизм (з X ст.) і синтоїзм. Переважна більшість японців – міські жителі, що живуть в перенаселених містах – мегалополисах. Близько 70 % японців працюють за наймом, що гарантує їм пенсійне забезпечення і захищає певним чином від безробіття. У Японії відсутній природний приріст населення (0 %). Низька народжуваність і рекордна тривалість життя можуть перетворити Японію на країну літніх людей. До 2025 р. очікується зменшення чисельності населення на 7 млн осіб, а частка працездатного населення зменшиться з 57 % до 45 %. Для того щоб забезпечити мінімальний приріст ВВП, Японії потрібно буде залучати щорічно до 100 тис. мігрантів. Отже, глобальний ринок трудових ресурсів вже зараз є серйозною проблемою для країни.

ВИСНОВКИ:

Японія - це острівна, однонаціональна, постіндустріальна високорозвинена державу світу. Господарство Японії залежить від імпортних енергоносіїв, сировини і продуктів харчування. У Японії 63% ВВП створюється сферою послуг, 35% – промисловістю, тільки 2% – сільським господарством. У структурі промисловості країни переважають наукомісткі галузі. Японія займає провідне місце в світі з вилову риби. Основними зовнішньоекономічними партнерами Японії є країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону і США.